Прозовий або вiршований твiр про красу нашои батькiвщини( будь ласка)!

Якщо тобі тут не подивись в інтернеті)

Ще починаючи з дитячого садочку, кожна людина починає пізнавати світ, який її оточує, помічати, які різні існують рослини і тварини. людина і природа мають найтісніший зв'язок. цей рослинний і тваринний світ дає нам всі необхідні ресурси для життя, оздоровлює і відновлює наш організм.   на мій погляд, людство зайшло занадто далеко у своєму розвитку. технічний прогрес призвів до екологічної кризи, порушення природної рівноваги. люди стали частіше хворіти, скоротилася середня тривалість життя. а  чи  можна покращити становище?   звісно, усі заводи з  їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшеш. але якщо кожен із нас буде хоча б кидати  банки від напоїв і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття  після пікніка, ретельно загасить багаття - це вже буде добре.  треба починати із самого себе.     природа створила всі необхідні умови для життя людини, причому передбачена кожна дрібниця, кожна мить цієї неповторної і загадкової системи. найдивовижніше, що все в природі взаємопов'язане, все має своє місце і призначення, кожна рослина, кожна тварина, кожна жива істота.природа, яка нас оточує, – один із найважливіших чинників, що впливає на наше життя, тому пам’ятати і опікуватися нею необхідно постійно.

Іперед нею ,мов перед образом святимтієї матері святої.нічого кращого немає,як тая мати молодаз своїм дитяточком малим.тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого тараса шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його «кобзарі». звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-кріпачки, що «…молодою у могилу нужда та праця положили», раннє сирітство, нужденні поневіряння самого тараса, безталанне наймитування рідних сестер, що «…в наймах виросли чужих, у наймах коси посивіли».«такого полум’яного культу материнства, — стверджував максим рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу». глибоко нещасний в особистому житті, шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері. перед нею він схиляв голову, «мов перед образом святим».жіноча недоля для т. шевченка — це передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацькою сваволею. образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив, «наче цвяшок у серце вбитий». .