Твір на тему образ матері у творах шевченка.іть будь

Маті це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. т. шевченко теж звертався до цієї теми.              образ матері у творах т. шевченка - це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом із дитиною, бо була кріпачкою й повністю залежала від наказів пана. жінка за часів т. шевченка була безправною людиною, яка зазнала гніту як кріпачка і знущань у родині, бо не у всіх були гарні й добрі чоловіки, а тому і в родині їм жилося не краще. у поезії "якби ви знали, паничі" поет з болем пише:                             там матір добрую мою              ще молодую - у могилу              нужда та праця                             не маючи змоги доглядати дитя, мати-кріпачка брала його на панщину немовлям або залишала вдома на більш-менш старших дітей. у поезії "сон" ("на панщині пшеницю жала") стомлена матір мріє про інше майбутнє для свого сина, її любов до сина безмежна і, незважаючи ні на що, безмежна віра, що колись настане такий час:                             і сниться їй той син іван              і уродливий, і багатий,              не одинокий, а жонатий              на вольній, бачиться, бо й сам              уже не панський, а на волі.                            доля жінки-матері у т. шевченка зображена по-різному: це й катерина - матір, що, не витримавши тяжких випробувань долі, накладає на себе руки; це й ганна, яка, спокутуючи свій тяжкий гріх, все життя працювала в родині сина, любила його мовчки, жертовно. сам поет, що так мало зазнав материнської любові, вірив у кращу долю і матері, і дитини:                             і на оновленій землі              врага не буде, супостата,              а буде син, і буде мати,              і будуть люди на землі.                            безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом матері божої. для т. шевченка жінка-матір - це уособлення і пречистої діви марії, і матері-україни. це узагальнюючий образ усіх матерів. т. шевченко відштовхувався від ідеалів, від біблії, бо марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: марія - святість, божественність, і матір - рідна матір, матір-земля, ненька-україна. 

Вічні поеми гомера гомер - найвидатніший і найлегендарніший співець античності і, мабуть, найвідоміший поет світу. для численних поколінь знайомство з античною культурою і світовою літературою незмінно починається з гомерівських поем "іліада" та "одіссея". для еллінів (греків) їх творець був предметом гордощів, уособленням мудрості й художньої досконалості, майже богом. слово "поет" у них асоціювалось зі словом "гомер", а поеми "іліада" і "одіссея" вважались священними. у той же час, попри таку популярність гомера, про нього майже не існує достовірних відомостей. в античній літературі існує аж дев'ять біографій гомера, які з міфів та казкових оповідок. загальна ж думка античності малювала його сліпим і старим співцем, натхненним музою, який мандрував грецією, сам складав і виконував свої поеми, тобто був аедом. йому приписували не тільки "іліаду" й "одіссею", а й багато інших поем. обидві поеми належать до жанру героїчного епосу, характерними рисами якого є масштабність зображуваних подій, у яких беруть участь відомі історичні, легендарні або міфологічні герої. з цієї точки зору, "іліада" і "одіссея" є неперевершеним зразком героїчного епосу. у своїх поемах гомер дотримується міфологічної версії виникнення війни. майстерність гомера полягає у відборі епізодів та їх побудові у захоплюючі сюжети, що розгортаються в епічні картини воєнних дій, і соціального життя давньої греції таким чином, що поеми стають неперевершеними поетичними енциклопедіями того часу. вірними й на сьогодні залишаються слова античного філософа діона хризостома (златоуста) про те, що гомер кожній людині, незалежно від її віку, дає рівно стільки, скільки вона в змозі взяти. на думку відомого французького поета і теоретика нікола буало, в творіннях гомера прихований неоціненний скарб, і вони на всі віки залишаються джерелом насолоди і видатних уроків мудрості, добра, справедливості й краси.

бандуристи у своїх думах і піснях відтворили історію українського народу, героїчні і трагічні її сторінки. одні з них мандрували селами, інші приставали до козаків і їх у походах. кобзарі завжди були там, де вирішувалася доля країни і простих людей. кобзарі творили, боролись і вмирали, як сотні козаків-повстанців.бандуристи служили не самодержцям, а народу. багато кобзарів однаково добре володіли як бандурою, так і зброєю, були відважними розвідниками, пристрасними агітаторами.народні співці виховували в людях національну гідність і пробуджували прагнення до свободи і незалежності. в своїх епічних творах вони оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни,емоційно піднесено оспівували життя людей та переказували під переливчасте рокотання струн простим «неписьмовим» людям драматичну історію свого народу.українські народні співаки протягом ряду епох були свідками і учасниками історичних подій. було чимало випадків, коли вони разом з козаками відправлялися в походи і силою свого мистецтва піднімали бойовий дух ратників. світогляд народних співаків значною мірою зумовило їх репертуар, зміст та ідейну спрямованість виконуваних ними творів. в основному це були думи, які представляють один із центральних жанрів української народної творчості. як правило, основний акцент у них робився на релігійну суспільну мораль. вони відрізнялися тонкістю почуття і філософською вдумливістю, оспівували лицарство запорізьких козаків.