Скласти план до тексту перебите крило автор гуцало

1  боцюни у дениска на хаті        2  заздрісьть  сусіда  дениска    3  порада  олега  кочемаса    4  перебите  крило  лельки    5  сімейний  політ  6  польоту  в  теплі  краї  завадило  перебите  крило  лельки  7  злість  дениска  на  олега  8  лелеки  зимують  в  денисковій  хаті  9  лелька  одужала                                                                                                                                                              

9березня 1814 року – народження видатного поета . навесні 1837 року – шевченко тяжко захворів. 22 квітня 1838 року – викуплений з кріпацтва. восени 1839 року – шевченко знову тяжко захворів. 1838-1845 роки – наука в академії мистецтв у м.петербург. 1840 року – вийшов “кобзар”. 1839 – 1841 роки – працює над поемою “”. 1841 року – поема “”. 1843 року – шевченко приїздив на україну. восени 1845 року – хворів на гарячку в переяславі. 1845 року – написано п’ять поем : ”кавказ”,”єретик”,”великий льох”,”наймичка”, “і мертвим, і живим…” та всесвітньо відомий “заповіт”. 5 квітня 1847 року – шевченка заарештовано і відправлено до петербурга. восени 1847 року – у вогких казематах орської фортеці шевченко захворів на ревматизм. 1847 року – був вміщений у лазарет. 1848 року – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису аральського моря. 1848-1858 роки – військова служба, в окремому оренбурзькомо корпусі. 17 жовтня 1850 року – переведено в новопетровське укріплення . 1855 року – хворів на виснажливу малярію. 2 серпня 1857 року – поета було звільнено. 1858 року – було видано дозвіл про виїзд на україну. влітку 1859 року – тарас григорович поїхав на україну, в рідне село кирилівку. 1859 року – в лейпцігу вперше надрукована поема “кавказ”. 10 березня 1861 року – тарас шевченко зайшов у свою майстерню, упав і замовк навіки. 22 травня 1861 року – тіло великого кобзаря перевезене на україну і захоронене в каневі на чернечій горі.

ответ:

"як же його жити, та хіба ми крадемо? ми своє одбирає пан — наробив нами, жид — надурив з а нам хіба з голоду пропадати? серед шляху "

— ви казали, бабусю, що бог нас хлібом годує?

— він, дитино, — він нас годує

— а чого ж мама хліб заробляє, — ось досі з роботи нема. — каже, якби не робила, то нічого б було і ї

объяснение:

є такі люди, що найважчу тугу виливають сміхами, жартами. про них завжди кажуть, що вони ніколи горя не знають; зовуть їх за те щасливими.

доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе -- само прийде.

злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві. і в такого іноді бувають часи, що оступлять його добрі думки, мучать його, чоловіча совість не замирає в самій запеклій душі.

дівчата — не розсада, щоб їх ховати геть од світу. дівчатам треба світу — багато світу. треба, щоб і їх побачили; треба, щоб і вони бачили. треба, щоб було чим згадати молодий дівоцький вік!