Що на думку симоненка завше буде мандрувати за людиною?

Очі материнскькі і білява хата

Подорожуватиме радість, сила, розум, доброта

«і досі з глибини років озивається голос мого батька, який одного прихмареного ранку поставив мене, малого, радісного і схвильованого до плуга, а сам стояв біля коней. дома він про нашу працю говорив як про щось героїчне: «хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки перед нами, а ми собі оремо та й оремо поле». «я пізнав і не пізнав свого тата. десь, неначе з далекої темені, обзивався мені його голос, десь ніби я бачив ці очі, але де - не знаю. одначе як гарно було пригортатися до цього чоловіка, що однією рукою притримував мої босі ноги, а другою - голову»

Мені подобається твір галини малик “незвичайні пригоди алі в країні недоладії” тим, що він кумедний, повчальний, цікавий.         дівчинка аля була дивною, адже на доробляла до кінця жодну розпочату справу. саме цим твір і відрізняється від інших, бо має досить захоплюючу історію про погану дівчинку. дуже мене засмутив розділ про те, як аля вирішила вишити рушник для бабусі. “і нитки підібрала, і рушничок знайшла, і навіть перший хрестик зробила”. та на цьому все бажання зробити приємність бабусі завершилося. і залишилась би аля надовго такою нетерпеливою у роботі, якби не цей випадок з подарунком, після якого вона потрапила у чарівну країну. по дорозі з дівчинкою відбувались різні казкові пригоди. і головне, що вона зрозуміла важливе правило : треба старатись завершувати розпочату справу.         ця історія з дівчинкою дуже повчальна. я хочу порадити усім прочитати цей твір.