Аналізувати вірш: їхав козак за дунай.

Аналіз пісні «їхав козак за дунай» пісня «їхав козак за дунай» написана у 18 сторіччі, в епоху бароко. автор пісні, семен климовський (світське ім’я — іван) був відомий як «харківський козак-піснетворець». пісня «їхав козак за дунай», яку тепер вважають зразком давньої любовної лірики, прославила семена климовського на весь світ. жанр: інтимна лірика, літературна пісня.  ідея твору: возвеличення почуття любові, що випробовується життєвими обставинами і розлкуою.  тема: зображення зворушливоі сцени розлучення козака з   коханою дівчиною, бо їде на війну за дунай.     основна думка: тебе ж, мила, не забуду, / поки жив на світі буду. композиція: пісня побудовані у формі діалогу між козаком та дівчиною.  художні засоби: зменшувально-пестливі форми слів: «вороненький», «миленький»,   «ручок», «коник».   повтори:   «мила… миленький», «постій, постій…».  звертання: «ти, конику вороненький…», «дівчино, прощай», «ти будь здоров, мій миленький», «постій, постій, козаче…», «тебе ж, мила, не забуду».  епітети: «ясні очі», «коник вороненький», «білі ручки» .  метафори: «ясних очей не стирай», «ручок не ламай». 

«маруся» григорій квітка-основ’яненко історія написання джерела для написання повісті «маруся» • дійсність українського села хvііі — початку хіх ст. • народна творчість: українські , ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. історія створення повісті «маруся» повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «малоросійських повістей…». вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей квітки. «маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. надто хвилювався григорій федорович за долю своєї «марусі», як її сприйме читач? чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «современник», вона і в росії користувалася великою популярністю.

З дитячих років ми чули, як співали наші мами і бабусі «Пісню про рушник», «Ми підем, де трави похилі», «Білі каштани», «Стежина», «цвітуть осінні, тихі небеса» І тільки зараз ми дізналися сни належать одному автору - Андрій Малишко.

Пісенність - одна з головних прикмет усієї поезії Малишка Його поетичне мислення завжди було взаємозв'язане з елементами народно поетики Це і забезпечило активну співпрацю композиторів з з поетом му і широку популярність пісень на тексти А Малишка Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як Л Ревуцький , П Майборода а Штогаренко, П Козицький, М Вериківського, С Коз а до, Про Білан і дрлані і др.і.

Мабуть, Найвідомішим твором пісенної спадщини Малишка є пісня «Рідна мати моя» ( «Пісня про рушник») Вона була написана до кінофільмі «Літа молодії» і отримала велику популярність середовища наро ода, стала на ародно Перлиною Кожен рядок Цієї пісні випромінює доброту і любов , проникнути материнської теплом і синівською вдячністю В поезії створений Узагальнений образ матері, «ночей не доспала» що передаватися а своєму синові любов до Батьківщини, до природи, до всього прекрасного Мати перед далекою дорогою дає синові «рушник вишиваний», де імережіла своїй дитині долю, долю середовища тихого шелест а трав, «в щебет Ганні Діброва» Цей рушник оберігати сина в шляху і буде нагадувати йому про сонячному дитинстві, розлуку з рідним краєм і дорогою людиною Своєрідна форма поезії наближає її до пісні Р Ефрен надає сп івучости, ніжності, ліричності, народності Твір насичений епітет, яскравими метафорамтафорам.

У прекрасної пісні «Ранки солов'їні» йдеться про ніжне кохання, яке Ніколи не забувається, сниться ночами Згадуються і солов'їні ранку, і стежки, де ступали ноги милої, і Дніпровські хвилі, кіт Другим разо му милувалися Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів Побудований на паралелізм, він викликає чимало ассоціаційці.

Душу і серце ліричного героя пісні «Ми підем, де трави похилі» тривожать страти очі коханої, яку він порівнює з «золотою веселкою».

За вісім днів до смерті Андрій Малишко написав свою лебедину пісню, живе в народі під назвою «Стежина» У поезії - персоніфікований художній образ стежки - життєвого шляху людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.

У піснях своєрідність художнього почерку А Малишка позначений щедрим використанням фольклорних елементів Характерними для його віршів є синонімічні повтори, народні образи-символи, його в стежки і фігури завжди свіжі і неповторні пісні насичені метафорами, епітет, сравненіемям.

Пісні Андрія Малишка співають люди будь-якого віку, вони близькі всім, тому йшли від чистого і щирого серця.