Смешные фразы из тореадоры з васюкивки

От знайдибiда, авантюрист шмаркатий! ванькоо-о! вилазь зараз же! бо такого втру маку - тиждень чухатимешся! вилазь, чуєш! - вони ще менi умови ставлять, вишкварки! ану вилазьте! - кiнчайте, шминдрики, i йдiть учити вроки, екзамент на носi.

Творчий шлях

Объяснение:

Лауреат більше десятка всеукраїнських і міжнародних літературних конкурсів, таких, як тім "Гранослова", "Смолоскип", "Коронація слова".

Автор поетичних збірок "Бузкові зошити" (1997) та "Чар-папороть" (2002); збірки "дорослих" оповідань "Як дожити до ста" (2004); повісті-казки "Домовичок з палітрою" (2001), казок "Півтора бажання" (2004), дитячої повісті "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (2005); монографії "Тичининська формула українського патріотизму" (2002), методичних рекомендацій "У країні Лісових Дзвіночків"(2002). Упорядник спогадів про Павла Тичину "З любов’ ю і болем" (2005).

Член Національної спілки письменників Укрїни.

Лауреат літературної премії "Благовіст", недержавної українсько-німецької премії імені О. Гончара й літературної премії імені М. Чабанівського.

Упорядник спогадів про Павла Тичину "З любов’ю і болем" (2005). Має багато публікацій у періодичній пресі, мистецьких часописах ("Березіль", "Кальміюс", "Дзвін", в тім числі у тих, що видаються за кордоном: вірменському – "Гарун", в італійському – "Артекультура", в німецькій "Соборності"), альманахах та колективних збірниках.

З 1997 року член Національної Спілки письменників України.

Основні твори:

книжки поезій: "Бузкові зошити" (1997), "Чар-папороть" (2002), "Душа осики" (2006)книжки "дорослих" оповідань "Як дожити до ста" (2004), удостоєної Міжнародної недержавної україно-німецької премії імені Олеся Гончараромани для підлітків "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських" (2005) (ця книжка разом зі збіркою "Як дожити до ста" удостоєна премії ім. Михайла Чабанівського 2006 року) й "Русалонька із 7-В та Загублений у часі" (2007)книги казки "Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)" (2007) та "Домовичок із палітрою" (2007)

Если вы будете обзывать всех к примеру капуста",то в будущем фиг кто вам Гаї шумлять :

Тема твору: гармонійне поєднання краси рідної природи та почуттів ліричного героя. 

Ідея твору: захоплення гармонією людини і природи.

Основна думка: любити та оберігати природу рідного краю

Художні засоби.

Епітети: іду зворушений, шепіт голублячий, жду співаючи, душі весело, нивами-приливами.

Метафори (персоніфікація, або уособлення):  гаї шумлять, хмарки біжать, дзвін гуде, думки пряде, мріє гай, горить-тремтить ріка.

Порівняння: купаючи мене, мов ластівку; неба край – як золото; мов золото-поколото, … ріка, як музика. 

Повтори: милуюся-дивуюся, нивами-приливами, співаючи-кохаючи, золото-поколото, горить-тремтить.

Асонанс (часте повторення голосних звуків): «Милуюся. Милуюся-дивуюся», «Над нивами. Над нивами-приливами», «Співаючи. Співаючи-кохаючи», «Ген неба край», «Як золото. Мов золото-поколото.

Зорові образи: гаї, хмарки, дзвін, ниви, ластівка, трави, річка, небокрай.

Слухові образи: шумлять гаї, гуде дзвін, співаю, шепіт трав, музика. 

Образи кольорів: золотий (небокрай).

БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА:

Тема твору: зображення шанобливого ставлення до України. 

Ідея твору: уславлення любові до Батьківщини.

Основна думка: бути дитиною своєї Батьківщини.

 Художні засоби

Епітет іменниковий: кротості трав.

Метафори:  блакить душу обвіяла, світу сказав.

Персоніфікація: душа намріяла, душа причастилася.

Порівняння: «струмок..., як стрічечка», «... метелик, мов свічечка». 

Перелічення: «Хвилюють, маюють, квітують поля».

Асонанс (часте використання певних голосних звуків у рядку): «На квітці метелик, мов свічечка», «Хвилюють, маюють, квітують поля».

Риторичний оклик: «...Добридень я світу сказав!».

Звертання: «Україно моя».

Зорові образи: сонце, трави, струмок, стрічечка, метелик, свічечка, поля.

Слухові образи: сказав, маюють.

Образи кольорів: блакить.

НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ:

Тема твору: розповідь ліричного героя про красу рідного краю, козацьку  славу, працьовитість та співучість земляків.

Ідея твору: Уславлення гармонії людини з природою, патріотизму, працьовитості людей, героїв – визволителів рідної землі. 

Основна думка: бути патріотом своєї батьківщини.

Художні засоби.

Епітети: блакитн веснянії ночі.

Метафори (персоніфікація, або уособлення): серце б'ється, степ Порівняння: могили, як гори; 

Оклики: «Не бував ти у наших краях!», «А веснянії ночі в гаях!..», «Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся!», «Що не можуть без пісні і нивки зорати! ».

Риторичні запитання:  «Чув про степ, що ген-ген Анафора (єдинопочаток): «Там же небо — блакитн Там степи, там могили, як гори», «Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати!».

Рефрен (повтори): «Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях».

Антитеза (протиставлення): смієшся – ридаєш.

Перелічення степи, гори; тремтиш , смієшся, ридаєш.

Зорові образи: небо, степи, могили, гори, гаї, люди, нивки, сльози.

Слухові образи: звук степу (шелест трав), пісня, сміх, ридання.

Образи кольорів: блакитний.