Підтримайте думку що матеріальне благополуччя не варте родинного спокою

Головні герої “Тореадори з Васюківки” – Ява Рень і Павлуша Завгородній – звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та “зривщики дисципліни”, «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».

“Тореадори з Васюківки” образ Яви Звідки таке незвичне ім’я – Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”…, але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”. “Тореадори з Васюківки” образ Павлуші Павлуша Завгородній – кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”. Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих “шпигунів”. Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба – велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.

Ван франко створив чудовий образ максима беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. з максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. на вихваляння тугара вовка, що вабив ведмедя, максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. як і батько, максим бачив незламну силу в єдності людей. максим гордий своїм простим походженням і зневажливо ставиться до бунтівного боярина. він розумний, розсудливий, з почуттям власної гідності. великий гнів і ненависть до зрадників виявив максим під час збройного зіткнення з монголами. героїчно бився максим з ворогами і волів перемогти чи загинути в боротьбі. та був наказ боярина живим захопити юнака в полон. молодий беркут називає тугара вовка зрадником, рабом чингісхана. «хоч і в путах, а я все вольний чоловік. у мене пута на руках, а в тебе на душі! » — сказав млксим.для нього неволя гірша від смерті. він мучився в кайданах біля рідної догораючої хати, душився димом, «ланцюги тиснуть його, мов залізні, холодні злюки… висисають усю силу з його тіла, всі думки з його мізку». тугар вовк пропонує, напівживому хлопцеві перейти на службу до монголів, лише тоді йому буде хороше життя. палкий патріот своєї землі говорить, що краще вмерти, ніж «рятувати життя зрадою. для нього рідний край, народ дорожчі від особистого життя. не про свою долю, а про долю свого краю і народу піклувався максим.і повернення юнака було великою радістю для всієї громади. його зустріли як безстрашного воїна-переможця, хороброго захисника, патріота, який понад усе вважав єдність і процвітання народу. в образі максима беркута і. франко втілив свій ідеал справді вільної людини.