Укого є твір "краса людських взаємин - у любові"( за мотивами"лісової пісні" лесі українки)

Пантелеймон Куліш є надзвичайною постаттю в українській літературі. Коли я вивчав біографію та творчу діяльність цього видатного письменника, мене вразило: наскільки різностороннім було життя П. Куліша. Ця людина поєднала в собі філолога, літературного критика, педагога, перекладача, етнографа, історика, прозаїка, поета, а в юності ще й художника. Сучасники вважали П. Куліша людиною надзвичайно великих, енциклопедичних знань.

Письменник спочатку навчався в гімназії, а потім в університеті в Києві. Але більшість знань він здобув завдяки власній наполегливості й самоосвіті. П. Куліш став першим, хто переклав українською мовою Біблію, багато творів Шекспіра, Гете, Байрона, першим створив український фонетичний правопис. Письменник першим став складати рідною мовою історичні трактати, став професійним літературним критиком. Неможливо собі уявити, що все це зробила одна людина!

Внесок П. Куліша в розвиток української культури і літератури важко переоцінити, та, в додаток до цього, найвидатнішим і найвідомішим своїм твором «Чорна рада» він відкрив новий жанр в українській літературі: жанр історичного роману. В основу цього твору автор поклав реальні події, що колись відбувалися в Україні. Головним мотивом роману є боротьба претендентів за гетьманську булаву після смерті Б. Хмельницького. На неї було троє претендентів: Іван Брюховецький, Павло Тетеря і Яким Сомко. В результаті гетьманську владу в Україні підступно захопив Іван Брюховецький.

Роман «Чорна рада», безперечно, достовірний, але деякі історичні події того часу автор переосмислює. Наприклад, Яким Сомко не міг бути нареченим Лесі, бо за історичними джерелами він був одружений. Крім того, П. Куліш створив багато цікавих і яскравих епізодів, в яких розкрив психологію і характер персонажів твору. Спочатку складається враження, що система образів здається досить складною і великою, але, завдяки захоплюючому викладу подій і яскравій мові, роман сприймається дуже легко. Особисто я прочитав «Чорну раду» з великим задоволенням і захопленням.

«Чорна рада» П. Куліша — унікальний роман, у якому зображується героїчне минуле українського народу, неповторність якого передається через народну творчість, через мораль українців, яка залишається святою навіть для негативних героїв твору. Усі ці риси роблять роман довершеним і неповторним художнім твором, який бажано прочитати кожному українцю.

Французькому письменнику й льотчику Антуану де Сент- Екзюпері довелося народитися в один рік із новим століттям. Саме XX століття відрізнялося від попередніх зовсім новим розумінням людини й мистецтва. Митці цього бурхливого періоду зосередили свою увагу на тому, як зробити з маленької людини насправді велику.

У казці «Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері розповідає про вічні духовні цінності, які виявляються важливішими за справи буденного життя. Письменник зумів також розповісти про те, що потрібно серцю людини, про те, що робить її щасливою. Коли читаєш перші сторінки «Маленького принца», відчуваєш сум. Виходить, ніхто так і не зрозумів малюнків льотчика де Сент-Екзюпері. Самотній Маленький принц здається втіленням образу автора. Вони обидва загубилися в безкінечному Всесвіті. Навколо немає людей. Навколо пустеля. Але якби в цій пустелі були люди, то вони навряд чи звернули б увагу на самотнього дорослого або самотню дитину.

Маленький принц прилетів із невеличкого астероїда, який був його домом. «Прокинувшись уранці, приведи до порядку свою планету» , – ось гасло Маленького принца. Письменник робить астероїд символом дому, вулкани – символом відповідальності, троянду – символом краси, а можливо, й жіночності. Маленький принц покинув свій дім та зробив крок у невідомість, щоб відшукати сенс буття. Познайомившись із мешканцями кількох астероїдів, Маленький принц не знайшов ні друзів, ані відповідей на питання, що його хвилювали. Він побачив світ дорослих, де владарюють честолюбство, багатство, пиха. Душа Маленького принца прагнула краси, щирості в людських стосунках, взаєморозуміння в найширшому значенні цього слова.

Бачення світу дитиною більш природне, більш людяне, тобто більш правильне, ніж у дорослих. Дитина, за уявленням Сент Екзюпері, – це душа світу. Почуття дитини можна вважати духовним барометром Всесвіту. Якщо дитина зажурилася, це ознака того, що в небезпеці майбутнє цілого Всесвіту.

Маленький принц потрапив на велику й прекрасну планету Земля. Там він познайомився з пілотом, і в їхньому сприйнятті світу виявилося багато спільного. Удвох вони пройшли нелегкий шлях до криниці з живою водою. На думку письменника, це був шлях не тільки через пустелю, але й шлях крізь власні сумніви.

Маленький принц побачив на Землі такі самі троянди, як на його астероїді, і заплакав. Йому здавалося, що він має справжню цінність – одну-єдину у Всесвіті квітку, а тепер це звичайна троянда, одна з багатьох. Маленького принца охопив відчай від непевності системи своїх життєвих цінностей. Йому так хотілося любити одну-єдину троянду, та виявилося, що на Землі багато таких троянд. Маленькому принцу хотілося бути великим, але ж троянди, трьох вулканів, один з яких погас, для цього замало.

Маленький принц познайомився з Лисом, і той допоміг йому осягнути сенс життя. Лис пояснив, що для того, щоб мати друзів, потрібно віддати іншому частину власного серця. «Як хочеш мати друга – приручи мене!» – каже Лис і додає, що його секрет дуже найголовнішого очима не побачиш, а тільки серцем. Маленький принц зрозумів, що його улюблена троянда є такою цінною для нього тільки через те, що квітці віддано багато часу і турботи. Маленький принц відповідав за цю троянду. Саме тоді він відчув гостру потребу повернутися на свій астероїд, побути вдома, біля своєї троянди.

У своїй казці Антуан де Сент-Екзюпері порушив важливі філософські проблеми: що таке людське суспільство, у якому напрямку рухається земна цивілізація і Всесвіт взагалі, що таке справжні й фальшиві цінності життя, що таке боротьба людяного й бездуховного, яке значення мають у світі краса, дружба, кохання. Проте найважливішим є питання про те, як повернути людям втрачену духовну сутність, як зробити людство щасливим. Наприкінці казки Маленький принц і пілот повертаються кожен до своєї оселі. На думку Антуана де Сент-Екзюпері, головне, щоб кожна людина повернулася до самої себе, до вічних цінностей, осягнувши сенс буття. Головне, щоб кожна людина зуміла зберегти й відродити у своїй душі чисте дитяче світосприйняття.