20 твори : лебеді материнства （симоненко ）господь багатий нас благословив（о.ольжич）сучасникам （о. теліга ）​

казка - це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. сюжет казкового твору завжди утверджує перемогу добра над злом. нерідко казка завершується традиційною формулою: «ось вам казка, а мені бубликів в’язка», «і стали вони жить-поживать, добра наживать» та ін. казкових персонажів прийнято поділяти на злотворців, добротворців та знедолених. вважається, що казка генетично пов’язана з давньою міфологією. її становлення відбувалося шляхом перетворення міфологічних структур, що поступово втрачали зв’язок з ритуальним дійством, у них послаблювалася віра в істинність міфічних подій, розвивалася вигадка, втрачалася етнографічна конкретність, відбувалася заміна міфічних героїв звичайними людьми, причому увага переносилася з колективної долі на, життя окремої людини. за змістом і художніми особливостями казки поділяються на кілька різновидів. це казки про тварин, чарівні та побутові казки. звичайно, казка, як ми звикли, це щось фантастичне, але якщо розмірковувати, то можна віднести казку до реальності. адже ми живемо у казковій країні, де відбувається іноді дещо незвичне, фантастичне. якщо кожна людина згадає свої моменти у житті, які їх здивували, то люди замисляться: а чи правда казка-реальність? тобто все що відбувається з нами - це вже казка, у яку ми потрапили!

найбільша цінність держави, її сила – це народ, а народ – це і є сила. згуртований народ – це непробивна, нездоланна міць. а єдність всіх людей в боротьбі за праве діло – це ще більше могуття, яке не можливо здолати.

саме згуртовану боротьбу за добро, мир і спокій простого народу можна спостерігати в історичній повісті івана франка «захар беркут». там розповідається про мешканців села тухля, які згуртовано та відважно відбивали набіги монголо-татар, котрі нападали несподівано і жорстоко, руйнували помешкання, знущалися з людей, залишали після себе страшну розруху. люди не могли протистояти цим набігам самостійно, тому вони об’єдналися. порадившись, оцінювали ситуацію, могли розрахувати свої сили таким чином, щоб дати відсіч нападникам. тут ми бачимо як тухольці злагоджено виконують накази мудрих сільських старійшин. також вартий уваги епізод, коли люди перегороджували річку, гуртом носили мул, гілля, валили дерева, працювали усі – від малого до старого. цей твір івана франка має історичне підгрунтя. автор доводить, що сила народу в його єдності. недарма ж в нас говорять, що гуртом і батька легше бити. навіть у найскрутніших ситуаціях, таких, які описані в творі «захар беркут», коли людям загрожує цілковита руйнація та навіть смерть, єдність людей може їх врятувати.

особливо актуальним цей твір є сьогодні, в час, коли довкола нас відбуваються події, несумісні з поняттям незалежності та свободи. саме в цей складний для нашої держави період, варто бути як ніколи згуртованими та єдиними в своїх намірах та єдиній меті.