Написати казку про ведмежатко пух і лисенятко пих

≡напишите в ответе здесь

Перша поетична збірка це-кобзар. вперше  «кобзар»  був виданий  в 1840 році  в  санкт-петербурзі за сприяння  євгена  гребінки.  до збірки увійшло  вісім творів: «перебендя»,  «катерина», «тополя», «думка»  («нащо мені чорні брови»),  «до основ'яненка»,  «іван підкова»,  «тарасованіч»  і  «думи мої, думи  мої,  горе  мені  з  вами  », написаний спеціально  для  цього збірника,  і  є  як би  епіграфом  не тількидо цього видання,  але  й  до всієї творчості  тараса шевченка.

Чіпка центрі роману — образ чіпки. його історія займає три частини твору. чіпка (ничипір) варениченко — найпомітніший, особливо детально виписаний образ революціонера, бунтаря у вітчизняній літературі другої половини xix ст. панас мирний та іван білик докладно простежили, як потенційно добру, чулу, чесну й совісну людину затята революційність, мстивість неминуче веде до страхітливого морального краху. доля, суспільство справді вкрай несправедливі до чіпки. однак чи можна через це зневірюватися й мстити? він обирає саме такий шлях. безвихідне узагальнення «немає правди на світі» підказує йому прямо більшовицьку ідею: «куди не глянь, де не кинь, — усюди кривда та й кривда! коли б можна, — увесь би світ виполонив (себто виполов, знищив. — а виростив новий! тоді б, може, й правда настала! » разюче символічна кінцівка роману: чіпки зрікаються, його проклинають і галя, і мати — найдорожчі люди, для яких, власне, він і шукав ножем правди й щастя. з пекучим докором на устах: «так оце та правда? » — дружина накладає на себе руки. а мати сама віддає на кару свого сина-зарізяку, аби зупинити його сатанинство. адже для мотрі господня заповідь («не убий» — заповідь добра, любові до ближнього) вища, ніж материнські почуття. зрозуміло, і мотря, і галя — то сама україна, душа народу нашого, що однозначно відкидає кривавий шлях боротьби з несправедливістю.