Объяснение:
Образ коня Шептала з оповідання Володимира Дрозда — алегоричний. Це не просто оповідання про тварину, яка втекла від хазяїна, а потім повернулась. Зміст цього твору набагато глибший. У образі Шептала криється метафоричний потяг людини до волі, до свободи. Цей потяг живе десь у глибині і виривається на волю, коли терпіти вже немає снаги. Ллє Шептало повертається. І одна єдина фраза оповідання висловлює головну його проблему: чи можливо «удати із себе скореного, лишившись у душі вільним»?
УвійтиЗареєструватися
ВСІ КНИЖКИ
АКЦІЙНІ КНИГИ
НОВИНКИ
ЕЛЕКТРОННІ КНИГИ
КНИЖКИ У ДРУЦІ
КОМПЛЕКТИ
РЕЙТИНГ ПРОДАЖУ
РОЗПРОДАЖ
ОСТАННІ ПРИМІРНИКИ
СУВЕНІРИ
АКЦІЇ
Альбоми та арт-буки
Бізнес і саморозвиток
Біографії та мемуари
Виховання дітей
Кулінарія
Мистецтво і культура
Поезія
Художня проза
Коротка проза та есеїстика
Книги-розглядалки (віммельбухи)
Картонки
Вірші для дітей
Книги-картинки
Ілюстровані історії та казки
Дитячі книги для читання
Книги для підлітків
Пізнавальні книги
Статті
Клуб читачів Рецензії
Дива трапляються з тими, хто у них вірить: рецензія на книгу «Коли сніг пахне мандаринками»
ДУДНИК ВЛАДИСЛАВА 01.12.2020
Random
А ви пам’ятаєте, як добре мріялось у дитинстві? Особливо у різдвяно-новорічну пору? Здавалося, ти на порозі неймовірних відкриттів і звершень, усе навколо було казковим та чарівним, а у серці надійно оселилося відчуття дива. Навіть якщо ви забули як це, не турбуйтеся: згадати різдвяно-новорічні чари до книга «Коли сніг пахне мандаринками», яка нещодавно вийшла у «Видавництві Старого Лева».
Під неймовірної краси обкладинкою, яка зачаровує з першого погляду, ховаються 24 дивовижні історії від сучасних українських авторів. Кожне оповідання у збірнику прекрасне й неповторне, із святково-зимовою атмосферою. Читаєш і, здається, чуєш як сніг рипить під ногами, бачиш як сніжинки кружляють у хаотично-прекрасному танку, відчуваєш смак мандаринок. Зима, за вікном усе вкутано білою ковдрою, а ти зустрічаєш свята у колі рідних. Хіба не чудово?
«Ярко і Марта дуже любили Різдво у бабусі, бо це було щось особливе, щось лише їхнє…. Їм стелили у вітальні на розкладеному дивані, вони мали тут свої піжами. Бабуся читала їм книжку перед сном, а коли гасила світло, гірлянда на ялинці й далі мерехтіла кольоровими вогниками. Це було так гарно, так затишно і казково. Жоден зимовий день не був схожим на бабусине Різдво».
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишите твір на тему: "чарівна сила кохання в повісті осипа назарука "роксоляна" ! кто первій тот будет лучший, но поблагодорю