Твір на тему роксолана-найбільша любов і найтяжча прикрість сулеймана? ?

Придумай лише свій початок нова наложниця не відразу увагу падишаха і цілком заволоділа його серцем, уміло розпалюючи в ньому шалену пристрасть. сулейман просто не міг жадібно накинутися на неї, маючи в гаремі сотні дивовижних красунь, навчених всім секретам хтивості. але все-таки це нарешті сталося, і роксалана-анастасія присягнулася собі, що у що б то не стало доб'ється положення законної дружини падишаха - вийти з гарему на волю і повернутися додому нічого навіть і мріяти! вона вже навчилася добре говорити по-турецьки і розуміла: її головний козир в тому, що рустем-паша, завдяки якому вона потрапила в палац падишаха, отримав її в подарунок, а не купив. у свою чергу він не продав її кизлярагасси, поповнював гарем, а подарував сулейману. значить, роксолана залишилася вільною жінкою і могла претендувати на роль дружини падишаха. за законами османської імперії рабиня ніколи, ні за яких обставин не могла стати дружиною повелителя правовірних. виникала ще одна перешкода: анастасія-роксолана була християнкою. але це для дочки священика виявилося сущою дрібницею! хоча в ті часи змінити віру для християнина означало погубити свою безсмертну душу! проте, прекрасна наложниця не вагаючись прийняла іслам - вона поспішала, бо могла народити дітей, а вони повинні були стати законними спадкоємцями султана! шляхом безлічі інтриг, умілого зваблювання сулеймана, хабарів євнухам і клятвених обіцянок всесвітньої підтримки кизлярагасси у разі успіху роксолана добилася свого і стала дружиною падишаха. свого первістка вона назвала селімом - на честь попередника її чоловіка, султана селіма i   прозваний грозним. роксолана дуже хотіла, щоб її маленький златокудрий селім став таким же, як його старший тезко. але від бажань до їх виконання - страхітлива прірва! прагнучи всіляко зміцнити своє становище, роксалана народила сулейману ще двох синів і дочку. але спадкоємцем престолу і раніше офіційно вважався мустафа - старший син першої дружини падишаха, красуні-черкески гульбехар. вона і її діти стали смертельними ворогами властолюбної і підступною роксолани. часом гарем взагалі дуже нагадував серпентарій - у боротьбі за своє становище жінки різних рас і національностей поводилися немов зчепилися в клубок отруйні змії! анастасія-роксолана вела свою інтригу методично і винахідливо, не поспішаючи, але кваплячись, щоб не упустити вирішальний момент. зовні вона постійно проявляла любов і турботу про повелителя, зумівши стати йому дуже потрібною. але як би вона не була розумна, красива, бажана і улюблена, навіть падишах не міг безкарно порушувати звичаї. та і чи хотів він цього, маючи сотні дивовижних красунь в гаремі? адже ніхто не міг і слова сказати йому впоперек! лісовська чудово розуміла: поки її син не стане спадкоємцем престолу або не сяде на трон падишахів, її власне становище постійно перебуває під загрозою. у будь-який момент сулейман міг захопитися новою красивою наложницею і зробити її законною дружиною, а яку-небудь із старих дружин наказати стратити: у гаремі неугодну дружину або наложницю живцем саджали в шкіряний мішок, кидали туди ж розлючену кішку і отруйну змію, зав'язували мішок і по спеціальному кам'яному жолобу спускали його з прив'язаним каменем у води босфору. провинилися вважали за щастя, якщо їх просто швидко задушать шовковим шнурком. тому роксолана дуже довго готувалася і почала активно і жорстоко діяти лише після майже п'ятнадцяти років!

1. метро під свинарником:     а)  гнів діда;       б)  важка робота;     в) зло на льоху манюню. 2. явина сім*я:     а)загадкове ім*я;     б)мисливець дід;     в)кортава сестра. 3. прославлення хлопціів:     а) ідея про бій биків     б) вибір кращого бика;     в) драка хлопців. 4. останні пригоді:     а) невдалий бій з коровою;     б) ідея про підводний човен;     в) врятування собакевича.

Климко осиротів ще до війни і єдиною рідною людиною для нього був дядько Кирило. Але після його загибелі хлопчик залишився сам у цілому світі. Потім розбомбили барак, у якому вони жили.

Хлопець втратив домівку. Йому було надзвичайно незатишно і самотньо, та він намагався жити навіть у цих умовах. Його друг Зульфат усіляко намагався йому до .

Незважаючи на лихоліття, Климко і Зульфат не обізлилися. З величезним ентузіазмом вони кинулися допомагати своїй учительці Наталії Миколаївні та її маленькій донечці, перенесли її речі до вагової, допомагали носити молоко. А Климко навіть пішов за сіллю в Слов’янськ.Шлях його був надзвичайно тяжким: голод і холод мучили хлопця, страшний біль у ногах через відсутність взуття, самотність у великому і страшному світі. Та відчуття того, що він має до Наталії Миколаївні та її маленькій донечці, зробили його старшим і додавали сили.

Правду говорять давні мудреці: “Доки людина відчуває біль – вона жива. Доки людина відчуває чужий біль – вона Людина”. Дивує така самопожертва Климка, ще дитини за віком, але дорослого за вчинками.Герой надає читачам дивовижні уроки доброти, чуйності, турботи про тих, хто перебуває поруч.

Фінал повісті трагічний. Шкода Климка, якого було поранено саме тоді, коли він, здолавши величезні труднощі, все-таки дістався додому. Та хочеться вірити, що Зульфат покличе дорослих і вони врятують Климка.

Такі хлопці повинні жити, бо вони заслуговують на ймення справжньої Людини.