Чим відрізняється сімя від родини​

Объяснение:

Група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує спільний дім, господарство б життя. В давнину в Україні батьки мали багато дітей — сім Я, сім осіб і це вважалося, що є повна сім’я.

Родина — це ті люди, що знаходяться в родинних стосунках по предках, бабусях і дідусях: тітки, дядьки, їхні діти, племінники, двоюрідні сестри, брати і т. д. Вони родичі — близькі і далекі, але це вже родина. Родина йде корінням у давнину, тому треба вивчати свій рід і знати з якого ти роду-племені. Для цього у родинах складають дерево роду.

Кожен в своєму житті повинен вибирати, це постає переж нами в різних ситуаціях. Ми вибираємо від самого простого, до найскладнішого. Не важливо що ми вибираємо, яку цукерку з"їсти чи куди далі піти навчатися, завжди потрібно подумати, обміркувати. Адже за нашим вибором тягнеться подальший результат. Твій вибір - твоє подальше життя, твоє майбутнє. Тому, потрібно завжди обдумувати своє рішення. Навіть в казках постає перед героями право найпростішого вибору : "На право підеш - багатим будеш, на ліво підеш - жонатим будеш, прямо - коня втратиш". Не потрібно шукати легких шляхів, пішовши незвіданою стежкою, ти не зустрінеш конкурентів. Вибір за тобою!

Як тільки перші весняні промені пробіглися по землі, у лісі відкрила очі квіточка. Солодко потягнувшись, вона озирнулася навколо. Бр-р-р, - здивувалася, побачивши чорну землю, самотні стовбури дерев і сиве небо. Чому все таке сумне? – запитала сама себе. І набравши у стебельце побільше повітря, гукнула:- Агов! Є хтось? Відізвіться!У відповідь тиша...- Аго-о-ов!..- Тут я, - почувся поряд голос.- Ой, - від несподіванки квіточка аж підстрибнула.А на неї усміхаючись дивилася білосніжна красуня. Витончені лінії пелюсток, тоненьке стебельце і неймовірно сонячна посмішка. - Ти хто? – замилувалася квіточка.- Я твоя сестричка, - відповіла та.Але помітивши, що квіточка геть розгубилася, пояснила:- Ми з тобою проліски. Ми діти весни. Ми першими серед усіх квітів сповіщаємо про те, що зима позаду.- І я теж така гарна?- Звісно. Ось поглянь, - і білосніжка показала сестричці у дзеркальце води. А звідти дивилося два гарних личка. - Та ми ж близнючки! – заплескала листочками квіточка.- Еге-ж! Ми схожі. І нас дуже багато. Озирнися лишень навколо.А у весняному повітрі вже звучала пісня: Ми весняні діточки,Білосніжні квіточки.Землю прикрашаємо,Килимом встеляємо.Про весну віщуємо,Радість всім даруємо.Так сотні молочно-білих пролісків будили своїм співом природу. Вступала у свої права весна.