DVOct33
?>

Друзі, будь ласка іть, нам задали байку віршовану написати, тільки не списану з якогось автора, хто вміє писати байки, іть, буду дуже вдячна!

Украинская литература

Ответы

bellenru
Про дельфинов и духов как-то на энергетическом уровне я подружился с океанскими дельфинами, и они мне понравились. даже престарелые дельфины были игривы и беспечны как наши дети. любое дело они воспринимали как игру и в любую игру вкладывали весь пыл своей дельфиньей души. они даже страдали не как люди. мрачность и уныние, похоже, были недоступны для них.и, главное, в отличие от человека у них плохо развит ум и подавлено эго. эго и ум делают нас безумными. мы «успехом» и "благополучием" (а, грубо говоря, корыстью), ищем и терзаем их как волк, а потом едим, чавкая, и тут же гадим как свинья. бедная наша планета давно уже стала свинарником (или, точнее, "человечником"). дельфинам это напрочь не свойственно.я решил пожить дельфином. " скоро сказка сказывается, да не скоро дело делается". но, наконец, я в сновидении нашел позицию точки сборки восприятия, соответствующую миру дельфинов, и, проснувшись там, закрепился в ней.увы, я оказался плохим дельфином. что-то во мне настораживало их. видимо, какие-то человеческие изъяны непостижимым образом перешли в меня, как дельфина. пришлось вернуться в человека. научившись снова мыслить и вспоминать свое прошлое, я еще раз перепросматриваю его закоулки, пытаясь понять то, что отличало меня от них. хочется стать настоящим дельфином.…но у этой есть продолжение. написав байку, я отправился в тонком теле погулять по астралу. и тут же дорогу мне преградили дух свирепого волка и дух огромного кабана. "ты оскорбил и унизил нас, сравнив с человеком", - проревели они.- да, мы чавкаем, и у нас нет отдельного туалета. но мы не загаживаем всю атмосферу выхлопными газами, , диоксидом и прочей мерзостью, которой мы дышим вам! - ревел кабан, нацеливая на меня свои клыки.- да, мы рвем добычу, но мы не убиваем волков других стай тысячами, как вы на своих войнах. и мы не убиваем из прихоти или для обогащения, и мы не пытаем свои жертвы! - рычал волк, оскаливая свои страшные зубы.пришлось менять уровень своей интенсивности и драпать на плотный план бытия. слава богу, что он не дал этим духам такой возможности.оказывается сравнение с человеком унизительно и оскорбительно для животных. а мы-то ходим как павлины со своей "человечностью" ну вот, теперь еще и павлинов оскорбил.
dubaiexport
  вороні бос послав шмат сируяк бонус за роботу щируна торзі. раптом, як колись,сир в неї вирвав хитрий лис,що «кришував»пташині ринки.ковтнула наша гава слинкита й призамислилась стара,часи колишні пригадавши,коли обрізки сиру завшемогла знайти в кутку двора.і кряче псу: — збіднів смітник! чи люд уже не їстьскоромне,чи економіка у нихзанадто стала економна? — немов не знаєш, —мовив пес(бо нині мудрі псимандрівні), —що сир тепер делікатестакий, що й крихтаварта гривні лише в гав нема готівкина сир, та прикро,що «навар»зберуть із сиру не корівки, а переробник та гендляр.\
ilyanedelev
Моя батьківщина все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки батьківщину. в. симоненко що таке батьківщина? де вона починається? яку роль відіграє в житті людини і як впливає на її долю? на це питання у кожної людини своя відповідь. для одного батьківщина — це зруйнований дім та спогади про страшні дні війни, яка прийшла так несподівано, замінивши ясні сонячні дні і спів пташок на гуркіт снарядів. для іншого батьківщина — це дитинство серед сільської природи, соняшників, кульбаб та дзюркотливого струмочка. але для всіх людей батьківщина — це, перш за все, країна, яка дала їм життя.
sashab82

                          ха-еф  у країні новорічній

якось він потрапив на майдан,а там так багато вогнів,все сяє,іскриться,мерехтить. посередині того майдану сяє ялинка. хлопчик аж розгубився. він став як укопаний. аж тут прибігли діти,які хотіли танцювати біля ялинки. зі сміхом зиркнули вони на ха-ефа і раптом стали чіпляти на нього свої сумочки та інші речі. ха-ефу це не дуже . він так застрибав що все полетіло геть. а хлопець помчав чимдужче під ялинку. він стрибав і танцював, а на нього кидали блискучі серпантини. яким же веселим і радим став ха-еф. і він вигукнув:                                                                                                                                                                   - ну і чудесна ця країна новорічна! я буду завжди в ній!

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Друзі, будь ласка іть, нам задали байку віршовану написати, тільки не списану з якогось автора, хто вміє писати байки, іть, буду дуже вдячна!
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

andrey4work918
vse-v-sad-sdesign
Кристина910
Kalmikova1666
Avetisyan575
tofilev
olgolegovnak
pelagia-kola2658
fygasika
borzhemskaya19823110
Puschdom
nairahay
Irina Bakaev
agusarevich283
morozmd