Напишіть будь- ласка твір-роздумна тему "боротьба між творчими силами людської душі і прозою буття (за драмою-феєрією "лісова пісня")"

Можливо !   =) до написання "лісової пісні" леся українка, можна сказати, готувалася все життя. у неї вона вклала "цвіт душі" і вилила зі свого серця "те, що не вмирає". це не звичайна драма, це не тільки драма-поема, а драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.  "лісова пісня" вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. вона відкриває перед нами чари полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних, "безупинного руху жагучих" силах природи. це пісня пісень не лише лесі українки, а й усієї української драматургії. жагуча й пристрасна пісня про велику любов і жорстоку зраду.  свій твір поетеса назвала драмою-феєрією, тобто драмою, в якій відбуваються незвичайні, неймовірні перетворення, у якій поряд з людьми діють постаті, створені їхньою уявою. у "лісовій пісні" леся українка поєднала фантазію з дійсністю, буденне життя із світлими поетичними мріями.  місце дії поеми — густий предковічний ліс на волині. сюди напровесні прийшов до лісу юнак лукаш і заграв на сопілці. полилася дивна мелодія, краща від пісні весни — "весна ще так ніколи не співала". сила пісні чарівна, незвичайна. під її звуки оживає навіть природа. дивно, прекрасно, солодко грає лукаш, а ліс вторить цій мелодії своїм життям. "на голос веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріша дика рожа, біліє цвіт калини, глод соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти".  музика лукаша розбудила від зимового сну мавку, викликала в ній нові, незнані поривання. у музиці юнака лісовій дівчині розкрилася безмежна краса людської душі, радість життя і творчості. саме в цю весняну пору зароджується кохання мавки й лукаша. проста мелодія пісні перевертає все в душі мавки, на поцілунок парубка вона скрикує: "ох! зірка в серце впала! " не звідане досі почуття і окрилює мавку, і приносить болісні страждання, бо вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості й любові на все життя. глибоке й самовіддане кохання до лукаша — найкращий цвіт її душі. мавка перша запитує: "чи гарна я тобі? ", захоплюється, що люди, як голуби, паруються "навік" заради коханого вона залишає ліс і йде між люди.  

Убудинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол. у цих словах к.пруткова образно визначена роль дружби в людських справах. дружба ушляхетнює життя, її шанували і возвеличували мислителі давнини. дружба в оцінці аристотеля «найнеобхідніше для життя, ніхто не хоче жити без друзів,навіть якщо немає інших багатств». далі роз*яснює він «дружба – не тільки неоцінена, а й прекрасна, ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів. мати багато друзів – це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною ідругом – це одне і те саме». надзвичайно високо оцінюється дружба в українській культурі та ментальності. розкриваючи силу дружби, григорій сковорода наводив слова плутарха «що дружба життя, не тільки додає втіхи і чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання, і бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радісним, приємним і милим».  коли друг поруч і разом з вами втішається, і якби підлесник не кував лихо,використовуючи насолоди і приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить в дружбу. сковорода навчав бути обачливим у виборі друзів. нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування, телебачення, подекуди, замінює людське спілкування.  чи актуальні питання глибинних стосунків? звичайно час вносить свої корективи, але такі поняття, як «дружба» і«любов» - завжди залишаться найвищими цінностями. вони являють собою таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюючи життя радістю, емоційно збагачуючи його. у психології поняття «дружба» визначається як стійкі, міжособистісні відносини, які характеризують взаємну прихильність їх учасників,взаємні очікування відповідних почуттів та відання переваги.  розвиток дружби передбачає слідування неписаному кодексу, що стверджує необхідність взаєморозуміння,відвертості та щирості. вона передбачає довірливі стосунки, активну взає, взаємний інтерес до справ та переживань іншого, щирість та безкорисливість почуттів. серйозні порушення цього подібного кодексу ведуть до її припинення або до поверхових приятельських стосунків, або до перетворення її в протилежність дружби – у ворожість.  найбільшої інтенсивності дружба досягає в юнацькі роки та в період ранньої зрілості, коли відзначається виняткова значущість відносин із друзями. при цьому стосунки між друзями наповненні глибоким емоційним змістом. дружба виступає іноді своєрідною формою психотерапії для людини, вона дозволяє висловити потаємні почуття та знайти тих, хто поділяє її думки. тож справді, як стверджує українське прислів*я «людина без друзів – що дерево без коріння».

привіт, україно! пишу тобі з  

ні, я не воюю: тут просто мій дім. 

собака на дворі. і грушка солодка,  

що тато майбутнім онукам садив. 

 

криничка, що викопав дід на обійсті. 

(за рогом на цвинтарі дідо лежить.) 

вже осінь. в саду прибираємо  

вгорі розлилась вереснева  

 

у шафі книжки, що роками  

і мамині вишивки квітнуть зі сті 

у домі цім мама моя  

і я виростала в будиночку ці 

 

тут кожен камінчик знайомий з  

із дому й до дому десятки  

чому ж я сьогодні тікати повинна 

з-під цих найрідніших, найближчих зірок?  

 

я тут ховатись звикаю,  

як постріли чую з гарячих  

ні, я не жалі лиш хочу, щоб знала,  

що я тут, на фронті, плекаю свій