Уявіть, що кінь шептало не повернувся до стайні. напишіть свій варіант подальшого розвитку подій. розкажіть, як, на вашу думку, могла б скластися доля білого красеня

Ледь-ледь   розвиднілось,   у конюшню прийшов степан. всю ніч він не   спав - не мав спокою через коня. його тривожили думки. то були справжні муки совісті. - нащо було коня батогом бити? - картав він себе. - хіба я не знаю, що то за кінь? знаю. це білий кінь, це ж майже людина. він же розумніший за мене. та й то правда - він з циркових коней, а я? що я бачив у житті? виріс сиротою, без батька.  вчитися - не вчився, у школу не було в чому ходити. все життя - чорна робота від ранку до ночі.  може, тому я такий злий?   єдине, що люблю і  знаю - коні. так ось, коня ні за що образив. ну, тепер все буде інакше. нехай тільки я його знайду.  не любить він привід крутити - не посилатиму. і до міста нехай інші їздять. буду його інколи відпускати самого попастися, нехай дитинство згадає.    і незугарний чоловічок з сіро-землистим обличчям та брудними корявими руками, обягнувши на голову сірого пом*ятого кашкета, подався у степ - шукати шептала.

У книзі Юрія Винничука "Місце для дракона"  все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу.

З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.

У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість.  Саме такими  є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.

Объяснение:

великий син українського народу, геніальний поет і самобутній художник, мислитель і революціонер-демократ тарас григорович шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві xix століття. серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де вітчизни, шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається  одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. великий кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. і все це він робив не , ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. патріотичні ідеї шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. героїчне минуле україни є увагу молодого поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:

україно, україно!

серце моє, ненько!

як твою долю,

заплаче серденько! /"тарасова ніч"/.