Стисло опишіть, за яких обставин загинула соломія (м. коцюбинський, «дорогою ціною»)

Першою, історичною, темою повісті «дорогою ціною» є зображення героїчної боротьби селян-кріпаків за волю. вступна частина, у якій становище українського народу порівнюється з уярмленим диким туром, відіграє роль експозиції. перші розділи твору знайомлять читача з обставинами життя головних героїв: остап мандрика змушений тікати від пана, який погрожує «оббілувати» його «за сміливе слово». кохану соломію пан силоміць віддав заміж «за хурмана». і хоч як важко було остапові залишати рідну сторону, проте він зважується на втечу. вірна соломія наздоганяє його у дорозі. подолавши нелегкий шлях, герої разом із такими з бідаками чекають перевозу через дунай на турецький бік. але зненацька з'являються козаки, остап із соломією ховаються від переслідування у плавнях. коли нарешті вони перетинають дунай, випадкова куля зранює юнака. ці обставини приводять утікачів до циган, причетних до крадіжок і вбивства. остапа арештовують разом із циганами. усі спроби соломії визволити коханого не увінчалися успіхом. тоді вона зважується на відчайдушний учинок: разом із іваном котигорошком організовує напад на вартових, але гине у холодних дунайських хвилях. в епілозі зображено старого остапа, який не забув свою соломію, через роки пронісши кохання до неї. отже, другою, романтичною, психологічною темою твору є вічність і незнищенність кохання.

Академічна доброчесність базується на згоді усіх учасників академічного процесу дотримуватися правил та виконувати покладені на них обов’язки. На жаль, непорозуміння між викладачами та здобувачами вищої освіти часто призводять до взаємної неприязні.

Доброчесність є необхідною й важливою складовою будь-якого істинного досвіду освіти – доброчесність з боку як викладача, так і здобувача вищої освіти.

Якщо взяти прості приклади:

- чи хотіли б ви, щоб вас оперував лікар, який списував і нечесно здобував оцінки в медичному університеті;

- чи почувалися б ви впевнено й комфортно на мосту, спроектованому інженером, який списував і нечесно здобував оцінки в технічному університеті;

- чи довірили б ви складання вашої податкової звітності бухгалтеру, який на іспиті списував відповіді у свого сусіда?

Оповідь у творі ведеться від імені головного героя — хлопчика михайлика. це сам михайло панасович стельмах у дитячі роки. дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки xx століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке холод, голод і злидні. михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. образ михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька себастьяна тощо. михайлик дуже любить казки та легенди, які розпові йому дідусь дем’ян та бабуся. мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу.з великою любов’ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько себастьян. ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли михайлик є голодній жінці з дитиною, ві їм гарбузове насіння).михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою «космографія». згодом і сам вирішує стати письменником. спочатку михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. а потім і сам захотів написати п’єсу.але михайлик — не якась там ідеальна дитина: він дуже жвавий, веселий, непосидючий, любить розважатися й бешкетувати з друзями, спілкуватися з подружкою любою.  «прямо над нашою хатою пролітають лебеді» — так починається повість. цим образом вона й завершується. гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: «гуси-лебеді летять … над моїм дитинством, … над моїм життям! » читать полностью: