Написати твір гумореска у житті українців

Гуморески  — невеликі віршовані або ж прозові твори з комічним, жартівливим  сюжетом. на відміну від сатири, у гуморесці сміх постає у вигляді доброзичливої критики морально-етичних аспектів людської поведінки. у дотепній та подеколи парадоксальній формі автор на основі спостережень за людськими вчинками та поведінкою змальовує різні курйозні події та випадки з життя.  саме ці події та персонажі, зображені чудернацько, а часом й недоречно, а також двозначність та навмисно неправильне тлумачення їхніх дій та вчинків, є основою смішного у гуморесці. хоча, як і кожна смачна страва, гумореска, окрім свого звичного гумору,  може бути злегка «приправлена» іронією та сатирою. окрім фантазії та уяви автора, будь-яка літературна гумореска живиться також фольклорними джерелами, в яких зосереджено віковий досвід сміхової культури народу, та ментальними особливостями його представників. власне, для української гуморески вплив цих особливостей важко переоцінити, адже здавна українці славилися своїм вмінням весело та з гумором трактувати несприятливі умови свого життя, що й стало запорукою значної популярності та розвитку цього невеличкого гумористичного твору на нашій землі.

Але не тільки в цьому полягає героїзм павлуся. згадаймо, як безстрашно поводився він з каримом, сулейманом та девлет-гіреєм – хлопчик не боявся загинути сам, аби лише рідній людині. хочеться зазначити, що лицарство павлуся проявляється і в ставленні його до найріднішої жінки – до матері. з якою любов`ю та безмежним болем ділив хлопчик бублика, спеченого матір`ю напередодні страшних подій у селі спасівка! яким розпачем наповнене серце хлопчика від того, що мами не стало! на сьогоднішній день мало хто з хлопців ставляться до матері з належною повагою та пошаною. але ж саме зі ставлення до матері бере початок ставлення до інших жінок і дівчат: юнак, який не поважає матері, ніколи не буде з повагою ставитися до дівчини, тобто ніколи не стане лицарем.

життя людини – череда рішень, які вона приймає. кожне наше рішення – це вибір з низки варіантів. щодня кожна людина робить вибір не один раз, а декілька, від простих побутових до таких, що впливають на все її подальше життя. інколи вибирати легко, наприклад, коли обираєш між тим, що тобі подобається, і тим, що ні. часом це зробити складніше, бо твій вибір стикається з інтересами інших людей.

звичайно, коли ми обираємо конкретні речі, ми аналізуємо плюси та мінуси різних варіантів. та навіть у цьому випадку не можемо бути впевненими в тому, що все буде саме так, як ми загадали. і не знаємо напевне, як би все було, якби колись ми зробили інший вибір. бо життя – непередбачуване, і, мабуть, його не можна спланувати заздалегідь. обрана колись професія може стати не затребуваною через кілька років чи просто не сподобатися, більш того, можуть не заладитися стосунки з чоловіком чи дружиною, але ж хто знає про те наперед? єдиний життєвий вибір, який ми можемо зробити, це вибір власних принципів прийняття важливих рішень.

мабуть, під життєвим вибором людини мається на увазі її ставлення до самого життя та інших людей, засоби, які людина обирає задля досягнення своїх цілей. хтось обирає життя за підказками душі та по правді, а хтось – за пихою та вигодою. перший іде власним шляхом, долає труднощі, розкриває таланти та знаходить своє щастя, а другий думає лише про те, як бути кращим за інших – мати більше грошей, займати кращу посаду, одружитися з гарнішою жінкою, водити шикарніше авто. такі люди не отримують від життя справжнього задоволення, а лише заздрість з боку інших.

хтось не може собі дозволити отримати вигоду, обманюючи когось, наживаючись на чиємусь нещасті, а для другого це норма. хтось здатен принести в жертву власне життя заради іншої людини, а хтось може вбити за образу чи гроші.

усе, що я можу сказати наостанок - це те, що кожен робить вибір самостійно. неможливо змусити когось бути чесним, добрим, працьовитим по-справжньому. можна ув’язнити злодія та випросити грошей на благо чинність у скупердяя, та це не зробить їх кращими та більш щасливими. тому краще думати за себе і будувати власне життя.