Вірш про природу (на українскій мові) треба виписати вірш на завтра, можна з книжки або інтернета. не можу ніде знайти. іть будьласка.

Неба світанкового палітра, на отавах – росяні разки… серпень щоки притуля до літа, вигріва на сонечку боки. дихае спокійно річка просинню. тиша у садах стоїть на чатах. так повільно серпень йде до осені, так не хоче з літом розлучатись. відшуміли і громи, і зливи, жнивних днів напруга нелегка. літо моє, добре і щасливе, не тікай од мене, не ті

Одійшли молодії літа… одійшли молодії літаі в снопах золотії жита.вже дозріла червона калина,потяглися обози до млина.ген, у вирій птахи відлітають,до весни милий край .скоро осінь барвисто-багряна,до отави торкнулась коса,над рікою мандрують тумани,діамантами сяє роса.все, прощається літечко з нами,і зникає чарівна краса.автор: генріх акулов

коли я розпочала своє ознайомлення з оповіданням про двох друзів, то спершу подумала, що головному героєві не вдасться дістатись до рідних земель, а ось його напарник біл має всі шанси знову побувати вдома. я ще ніколи так не помилялась! мені прикро це визнавати, але я, на жаль, спочатку звернула увагу лише на зовнішність героїв та їхню фізичну форму, тобто, замість того, щоб придивитись до рис характеру чи моральних якостей, зробила хибний висновок, що сильнішим є той, хто міцніший фізично.

зрештою, на перший погляд так все і виглядало. але приблизно хвилин за п’ять, коли я прочитала, що головний герой отримав травму та потребує , а його «друг» біл покинув хворого напризволяще, я змінила свою точку.

я вважаю, що людина не зможе чогось досягти чи здобути щось шляхом зрад, вбивств, злочинів… мені навіть здається, що коли біл покинув свого товариша, то підписав собі смертний вирок. адже «гуртом і батька легше бити», пам’ятаєте?

хоч би яким слабким та виснаженим не виглядав головний герой, у нього було дещо важливіше за фізичну силу: він мав  любов  до життя. він не мав честолюбних намірів чи злостивих думок. не хотів перемогти та полишити слабшого. він просто хотів жити.

тому, на мою думку, головний герой і виявився сильнішим та переміг. адже найважливішим для людини має залишатись сила воли, чистота помислів та прагнення жити.

Яб хотів бути   федьком халамидником . федько це син бідного робітника , хоча його батько бив його за непослухи но він мав доброту і милосердя . він забирав іграшки у дітей і пізніше одавав .   він був  бешкетником ,  ну це незаважало йому бути добрим до оточуючих .федько, відчайдушний і сміливий, не  побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. толя захотів і собі похизуватися перед хлопцями. федько не байдужий до чужого нещастя, він благородний, готовий прийти на виручку.   толя навіть не подякував федьку за те, що той врятував його від смерті