Роль української народної пісні в житті народу

Вжитті українського народу пісні займають окреме місце. українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. вони розпові про цілі епохи в історії українського народу. в них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі випробування, які випадали на долю українського народу; і про велич української нації. розпові пісні і про повсякденні явища, про кохання, про нещасливу долю окремих людей. з пісень ми дізнаємося, як жили наші пращури. пісні мали і символічне значення. вони співалися при певних обрядах, як невід'ємна їх частина. так, весною співалися веснянки, зимою — колядки та щедрівки, влітку — жниварські пісні. український народ вкладав у пісню глибоке значення, обов'язково відбивав у ній якусь подію. і тому українські пісні треба знати, бо вони завжди грали велику роль в житті українського народу.

Удумі розповідається, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, маруся, попівна богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській». невольники, які тридцять літ «божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. тоді маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник. маруся сказала, що «як буде пан турецький до мечеті від’їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить невільників. у святу неділю маруся богуславка визволяла невольників, але з ними не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів на викуп доньки, бо вона «вже потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного! » маруся богуславка – це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч щось корисне зробити для неї. не маючи змоги повернутися в україну, вона є невільникам-козакам зробити це.

якби я була письменницею, то напевно б створила багато цікавих книг, про подорож навколо світу двох справжніх друзів. вони б відвідували багато країн і знайомилися би з культурою і звичаями місцевих мешканців.   на їхньому шляху було б багато перешкод ( матеріальна бідність, нечесні подорожні та інше), але міцна дружба б їм долати всі труднощі, залишитися осторонь від сварок, недобрих думок та впевнено йти вперед.

я вважаю, що ці книжки були б дуже цікаві і для маленьких дітей і для дорослих, тому що я б додала багато цікавих фактів з ії та біології, які б змогли кожному розширити свій світогляд. а головною метою моєї творчості було б дарування людям задоволення від читання, тому що мені не хочеться, щоб мої читачі нудились гортаючи сторінки книги, а навпаки –   раділи кожній маленькій перемозі моїх літературних героїв і також переживали з ними всі хвилюючі моменти.

всі ці думки та мрії   надихають   мене до творчості   і   я насправді   хочу стати видатною письменницею і написати багато книжок, що будуть  окрасою кожної бібліотеки справжніх прихильників мистецтва.                         переделай за себя ( мальчик )