Поясни значення виразу рослини служать людям

рослини виділяють кисень, життєво необхідний людям, адже ми ним дихаємо, а також забирають вуглекислий газ, який люди видихають.

растения имеют важнейшую роль для человека .без растений человек не смог бы питаться правельно .в состав пищи человека входят множество видов растений без которых человек не смог бы прожить .растения для человека служат энергией .

у книзі юрія винничука «місце для дракона» все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. тішиться метеликам, пише вірші та читає біблію. біля його печери замість людських останків милують око доглянуті  клумбочки  мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору — щоб не нищити природу. а найцікавіше, що дракон, він же грицько, пише вірші.

лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють «драконячі закони». традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі роз’їхались, адже «лютий хижак» й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди.

ось така каламбурна зав’язка винничукової повісті-казки. далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. м’якосердий грицько, він же «кровожерливий» дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві.

«життя володаря не варте й одного рядка поета,— розпачливо промовляє грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник.— навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? навіщо зробив з нього поета? поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні».

продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до господа.

але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. «що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? одного дракона на всю державу замало. де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? коли народ не має кого проклинати — сили його пі. боже! пошли нам драконів! » — роздумує автор.

Назва:   «захочеш - і будеш» автор: олег ольжичрід: лірикавид: громадянська.тема: роздуми поета над можливостями кожної особистості.ідея: заклик раціонально використовувати власні сили.        художні засоби: епітети: невідгадана сила, солодкий тягар; гостру петарду; невблаганним сумлінням.  метафора: гостра петарда наказу.поріняння: як з тілом смертельника крила;       у цій поезі автор наголошує на тому, що абсолютно все залежить від нас самих. а в кожній особистості закладина надзвичайної величі сила, яка зробити вольове рішення.