Позитивні та негативні явища життя чіпки «хіба ревуть воли»

У70-х роках хіх ст. провідною темою  українських письменників було, як уже  зазначалося раніше, життя села. реформа  кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація принесли в селянський світ нові проблеми: хлібороб опинився перед складним вибором — господарювати по’старому чи йти в  місто на заробітки, зберігати совість, давні  моральні устої чи зректися всього цього  заради виживання й збагачення, боротися  за свої права чи підкоритися жорстокому  світові… відповідно нового забарвлення в  літературі набули й характери селян. найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї теми вважається  роман панаса мирного та івана білика «хіба  ревуть воли, як ясла повні? ». це був  перший  «роман з народного життя», у якому, за визначенням і. франка, «змальовано майже столітню  історію українського села», розкрито тогочасну  дійсність у всіх її складностях і суперечностях.

Талант ціною в 2500 рублів шевченко відомий, насамперед, як поет. однак природа щедро обдарувала його різними здібностями. у 12 років він, рано залишившись сиротою, потрапив в артіль до «богомазів» (художники-іконописці), які навчили його елементарним прийомам живопису. підліток виявився здібним учнем, тому в 1831 році поміщик павло енгельгардт відправляє свого кріпака тараса шевченка в санкт-петербург, де він сподівався «підтягти» його до рівня професійного живописця. actionteaser.ru - тизерная реклама саме в санкт-петербурзі шевченко потрапляє в середовище культурної еліти того часу. василь жуковський, карл брюллов, олексій венеціанов — ці люди не тільки оцінили таланти молодого шевченка, але й зробили все для того, щоб викупити його з кріпосного рабства. у підсумку за шевченка поміщика енгельгардта було заплачено 2500 рублів — величезна на ті часи сума, за яку можна булоикупити фі

Цей твір переповнений емоціями але ж бувають такі хвилини де можно порадуватися за героїв в цьому творі: однак не судилося щастя докії: її підло зрадив семен. зневажена дівчина мститься хлопцеві, але й сама гине тому, що у фатальну мить свого життя вона пройнялася вболіванням за маленьку дівчинку саньку, яка була в палаючому будинку. «за що? » — це останнє запитання, з яким докія помирає і яке повторює оповідач (автор) . цим він спонукає нас, читачів, замислитися над тим, чому так багато горя й сліз інколи люди і чому душа не завжди відкрита щирому співчуттю.  була смиренною.  якось так !