Составить характеристику захара беркута

Захар беркут — пожилой человек, формальный лидер общины не только в своем селе, а и пользуется авторитетом на всей тухольщине. он является самым старым членом общины, воспитанный как независимое от князя и его окружения лицо. все его дела - лишь в пользу общины. уже с детства усвоил идею честности и справедливости. избрал полнейшее служение людям своего села и уже не способен сделать другого выбора. а такая возможность была: дважды монголо-татары предлагали ему обменять жизнь своего сына на спасение поселка. но захар принимал решение с позиции не собственной пользы, а из позиции верности обязанностям. если он пообещал в обороне 

Одного разу високо в горах з скелі почало пробиватися джерельце, це був маленький струмочок. він потрохи збирав у собі водичку з джерельця. невдовзі до нього підлетіла весняна пташка яка прилетіла з теплих країв і попросила : "чи можна в тебе струмочку попити води? " він згодився і та в подяку сказала: " дякую тобі за твою доброту, бажаю тобі стати великою річкою і мати витік прямо до океану! " струмочок звісно поцікавився що таке океан, а та відповіла, що за десять днів і дев'ять ночей польоту у небі є океан, де безмежна кількість води і безкраї далечини і неймовірні глибини, до нього витікають всі річки. "а чому вони витікають до нього" поцікавився струмочок? " всі річки рано чи пізно з гори стікають все нижче і нижче. від її лиш залежить чи витече вона в океан і буде жити та живитися від нього, чи впреться в камінь і з часом всохне". з уважністю слухав струмочок пташку, подякував за науку і полетіла вона далі. з часом струмочок набрав достатньо води, щоб потекти далі і відправився в подорож.після довгих тижнів утворення свого нового шляху струмочок нарешті зустрів іншого струмочка більш гордого і лінивого , а згодом і ще одного, природолюбного. вирішили вони текти разом і продовжували так не один тиждень. згодом лінивий сказав: " все, з мене досить, не хочу більш робити собі новий шлях" і залишився на місці а згодом всох. потекли собі далі ті два струмочки. текли-текли і зустріли прекрасний природний пейзаж і природолюбний струмочок вирішив залишитись на місці і став озером, що йому через деякий час ставало все самотніше. потік струмочок сам. і через місяці труду він вийшов до океану і розширився і став великою річкою і утворював він і озера і ще більше річок від себе. тож пізніш він зрозумів що нехай перший час віддати себе роботі і потім по справжньому насолодитись результатом, ніж покинути її на півшляху і втратити все.

Заклик-рефрен «одчинити двері» вказує на пристрасне ба­жання, прагнення, прийняття, сильну потребу, потяг до револю- ції-нареченої. його повторюваність є різновидом навіювання, створення мимовільного, асоціативного відчуття зображува­ного. комплексно ландшафт виглядає так. у церкві (вказівка на «хорали» — рід релігійних співів латинською мовою в католиць­кий чи протестантських церквах) перед олтарем стоїть молодий, котрий пристрасно чекає на свою наречену для здійснення шлюб­ної церемонії. молодий або хтось інший (той же автор) закли­кає відчинити двері храму, оскільки наречена з’явилася, стоїть за дверима й готова підійти до молодого. у чеканні на молоду все завмирає на найвищий точці напруження, і в першу чергу завмирає молодий («очі, »). наречена з’являється, і необоротними наслідками її появи є горобина ніч (літня грозова ніч — символ грізного наростання чогось, тривоги, утрати й смерті), закривавлені шляхи (образ кривавого весілля, весілля крові нагадує створену приблизно в цей час п’єсу «криваве весілля» іспанського поета й драма­турга федірко ґарсіа лорки, в якій у перебігу весілля це свято також перетворюється на моторошну різанину) й незвичайний дощ, котрий і незриданними сльозами (сльози — символ плачу, жалоби й утрати, тим паче незриданні — ті, які ще мають виплакатися або й зовсім невиплачувані) й тьмами (наприклад, у контексті біблії це слово вказує на події кінця світу й божого суду). отже, граничне ідеалізування революції 1920-х у ліриці тичини поєднано з визнанням катастрофічності її наслідків для української нації.