Вислів "це все одно що на вербу по груші лізти" означає

Делать что-то зря ( дарма) 

Дід платон в оповіданні "ніч перед боєм" постає перед нами старим,але досвідченим та мудрим чоловіком,котрий був авторитетом для всіх молодих солдат. дід перевозив молодих хлопців через річку, висловлюючи свою думку про життя, мудруючи та повчаючи. це людина стара,але надзвичайно розумна та безстрашна,але наповнена мудрістю та досвідом. у діда був друг савка, який також разом з ним переправляти хлопців на ту сторону річки. дід савка був бідно одягнений, на голові стирчала шапка,мов коров'ячий кізяк. не дарма савка та платон є не лише сусі,а й друзями,адже вдачею, розумом та досвідом вони надзвичайно схожі.

на дворі горою, а в хаті водою(сніг)

я на ваши хати.я білий-білий, волохатий.я приліпаю вам до нігі називаюсь (сніг)

його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть( сніг )

як цей білий цукор зветься,що із хмар взимі трясеться? (сніг)

зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,поки ніс її сюди, стала краплею води.(сніг)

біла скатертина всю землю вкрила.(сніг)

біле, а не цукор, м”яке, а не вата, без ніг, а йде.(сніг)

ой, за лісом за пралісом біла сукня висить.(сніг)

біле, як сорочка,пухнасте, як квочка.крил немає,а гарно літає.що це за птиця,що сонця боїться? (сніг)

в огні не горить, у воді не тоне( льод ).

в небі хмарка пролітала, білий пух розсипала,він на землю міцно ліг, називають його ( сніг ).

лежав, лежав, та в річку попав( сніг )

прозорий, як скло, не вставиш у вікно( льод )

про ялинку

восени не в”яне, а взимку не вмирає.(ялинка)

одежа

плету хлівець на четверо овець,а на п”яту окремо.(рукавичка)

санчата, ковзани, ковзанка

влітку відпочивають, взимку дітей катають.(санчата)

за селом була вонався блискуча, чарівна,по слизьких її бокахїдуть діти в саночках.(ковзанка)

по стежині, по дорозібігти я у них не в змозі,по снігу не йдуть як слід: до вподоби – тільки лід.(ковзани)

дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори(лижі)