Характеристика образу всеволода з цитатами у "слові про похід ігорів"

Героїзм руських воїнів розкривається поетом у образі всеволода.з симпатією пише автор про всеволода який проявив під час походу неабияку мужність.він завжди в центрі бою ,забуваючиради особистої слави і про батьківський престол. всеволод з винятковою теплотою говорить про свою дружину.психологічний стан всеволода на полі бою передається досить правдиво. він , начебилинний герой, іде на мужній подвиг і вступає у боротьбу з ворогом. показуючи військову відвагу , автор висловлює своє ставлення до нього як до палкого патріота

Одним з головних героїв однойменної повісті м. гоголя "тарас бульба"є  козак тарас бульба. автор описує його як людину сміливу, рішучого і хороброго. він був справжнім запорозьким козаком: товариство і християнська віра все життя були дуже важливими для бульби. він уже немолодий, займає певне становище на січі. в епізодах застілля з приводу повернення синів з бурси, в сценах битви з поляками видно, що тараса бульбу поважають, до його порад прислухаються. навіть ті, хто лише нещодавно прийшов на січ, бачать в бульбі мудрого і справедливого воїна. з перших глав стає зрозуміло, що він не сімейна людина – його рідко бачить дружина, тому що козак часто відправляється у військові походи з запорізьким військом, та й не любив бульба засиджуватися вдома, вважав, що це погано впливає на характер. для тараса бульби на першому місці стояла січ і доля своєї вітчизни.

Можливо !   =) до написання "лісової пісні" леся українка, можна сказати, готувалася все життя. у неї вона вклала "цвіт душі" і вилила зі свого серця "те, що не вмирає". це не звичайна драма, це не тільки драма-поема, а драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.  "лісова пісня" вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. вона відкриває перед нами чари полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних, "безупинного руху жагучих" силах природи. це пісня пісень не лише лесі українки, а й усієї української драматургії. жагуча й пристрасна пісня про велику любов і жорстоку зраду.  свій твір поетеса назвала драмою-феєрією, тобто драмою, в якій відбуваються незвичайні, неймовірні перетворення, у якій поряд з людьми діють постаті, створені їхньою уявою. у "лісовій пісні" леся українка поєднала фантазію з дійсністю, буденне життя із світлими поетичними мріями.  місце дії поеми — густий предковічний ліс на волині. сюди напровесні прийшов до лісу юнак лукаш і заграв на сопілці. полилася дивна мелодія, краща від пісні весни — "весна ще так ніколи не співала". сила пісні чарівна, незвичайна. під її звуки оживає навіть природа. дивно, прекрасно, солодко грає лукаш, а ліс вторить цій мелодії своїм життям. "на голос веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріша дика рожа, біліє цвіт калини, глод соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти".  музика лукаша розбудила від зимового сну мавку, викликала в ній нові, незнані поривання. у музиці юнака лісовій дівчині розкрилася безмежна краса людської душі, радість життя і творчості. саме в цю весняну пору зароджується кохання мавки й лукаша. проста мелодія пісні перевертає все в душі мавки, на поцілунок парубка вона скрикує: "ох! зірка в серце впала! " не звідане досі почуття і окрилює мавку, і приносить болісні страждання, бо вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості й любові на все життя. глибоке й самовіддане кохання до лукаша — найкращий цвіт її душі. мавка перша запитує: "чи гарна я тобі? ", захоплюється, що люди, як голуби, паруються "навік" заради коханого вона залишає ліс і йде між люди.