Описати ситуацію із нинішнього часу , яка б нагадувала історію артина борулі.

Сучасна сім'я людини, яке з шкури лізе, щоб отримати вищу посаду, відштовхуйся від цього)

ЭТО МОЯ РЕЦЕНЗИЯ, ЗА КОТОРУЯ Я ПОЛУЧИЛА 12

Почну з того, що фільм "Чорна рада" і твір "Чорна рада" починаються з різних подій. На початку твору нам розповідають про те, як Шрам і його син Петро Шраменко їдуть у гості до Михайла Череваня. Фільм же починається з того, як нам показують сцену де зображений Богдан Хмельницький, його старшина. І ми розуміємо, що смерть Хмельницького вже поряд. Далі події досить однакові: у творі родина Череваня та Петро із батьком їдуть до монастиря, там бенкетують разом із Кирилом Туром та Богданом Чорногором. Далі Кирило Тур викрадає Лесю, б'ється с Петром Шраменком. Ці події у романі й у фільмі однаково зображені. Згодом гетьман Сомко дізнається, що три полковники перейшли на сторону Брюховецького, після цього Шрам, його син та сім'я Череваня їдуть до брата Меласі — Гвинтовки. У гостях, всі розуміють що Матвій змінився, і не в кращу сторону. Ці події у фільмі та у романі зберігають хронологію подій. Затим в історичному романі розказують про зустріч Петра та Кирила поряд з оселею Гвинтовки, та як Тур знайомить Шраменка зі своєю мамою та сестрою, згодом Кирила забирає дід Пугач, для того щоб покарати за його погану справу. У фільм же нам не показують зустріч двох друзів та їхні веселощі, нам одразу демонструють чернь яка зібралася для покарання запорожця — Кирила Тура. Потому у творі автор розповідає про смерть славного козака Війтенка, про те що Сомко віддав Шраму бунчука, але у кінокартині нам цього не показують. У стрічці одразу відбувається битва між двома гетьманами та їхніми побратимами. Далі події відбуваються дуже схоже. Сомка та Васюту затримує Іванець, діди кидають Мартиновича і йдуть собі з колеса. У фільмі дуже добре показують прихід Кирила Тура до Брюховецького, монолог Іванця, визволення Сомка. В кінці кінострічки нам не показують смерть Сомка, Шрама, Васюти та Івана Мартиновича, а одразу показують приїзд Петра в Хмарище. Загалом фільм і твір дуже схожі за подіями, але де-не-де зустрічаються деякі розбіжності в самих подіях. Я вважаю, що стрічка знята близько до тексту твору. Діалоги у цій картині збігаються з діалогами у романі, опис героїв також збігається. Набагато легше читається роман, коли ти вже подивився фільм: ти можеш уявити героїв, їхні постаті та обличчя, місця та атмосферу.

Відповідь:

Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір’ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня”.

Лукаш і Мавка… Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання.

Цей спів зачарував Мавку ще до того, як вона побачила Лукаша. Спів сопілки – це символ не тільки краси душі, кохання, а й узагальнений символ мистецтва та його впливу на людину.

У

“Лісовій пісні” головний конфлікт у покликанні людини, яке дає їй природа від народження, між красою і буденщиною, між добром і злом, любов’ю і зрадою. Мавка – центральний персонаж твору. В її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не кохати хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав:

Ні, любий, я тобі не дорікаю,

А тільки смутно, що не можеш ти

Своїм життям до себе дорівнятись.

Кохання, яке

прийшло до Мавки, зробило її щасливою, але й посилило її душевні страждання. Її поетичний світ, світ духовності зіткнувся з матеріальним світом.

Лукаш – як антипод добра і зла, розглядається як образ талановитої людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. Під впливом навколишнього середовища Лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. Лукаш-вовкулака – це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця.

Мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити.

Любов же Лукаша не витримує перевірки буденщиною. Він не зумів захистити своє почуття. Нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії – це ті негативні риси його характеру, що привели його до загибелі.

Отже, Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Мавці в кінці п’єси даровано душу. За що даровано лісовій дівчині безсмертну душу? За виплекане в собі кохання, за те, що навіть зневажена, її любов не перероджується в ненависть, помсту. Мавка бажає Лукашеві тільки добра – в цьому її велич над ним.

А трагедія Лукаша в тому, що він зрадив не тільки Мавку, – він зрадив себе