Для чого треба знати минуле нашого народу?

Что бы знать свои корни, народ , который не знает своего прошлого не имеет будушего

1.неслухняний хлопчик   а) повчання бабусі та мами   б) думки про блакитну дитину 2. найсмачніші яблука   а) цікавий предмет ія   б) покарання дядька матвія   в) помста толика 3. сміливий хлопчик   а) хлопчик ковтнув жабу   б) горді толиком однокласники 4. як блакитна дитина мамі   а) самостійний твір   б) як сергійко брату   в) толик втратив дорогий йому кофейник 5.  справедливий завуч павло  степанович   а) толик зрозумів   б) план віктору михайловичу   в) вистава 6. новий костюм   а) костюм приносить одну біду

Гуморески  — невеликі віршовані або ж прозові твори з комічним, жартівливим  сюжетом. на відміну від сатири, у гуморесці сміх постає у вигляді доброзичливої критики морально-етичних аспектів людської поведінки. у дотепній та подеколи парадоксальній формі автор на основі спостережень за людськими вчинками та поведінкою змальовує різні курйозні події та випадки з життя.  саме ці події та персонажі, зображені чудернацько, а часом й недоречно, а також двозначність та навмисно неправильне тлумачення їхніх дій та вчинків, є основою смішного у гуморесці. хоча, як і кожна смачна страва, гумореска, окрім свого звичного гумору,  може бути злегка «приправлена» іронією та сатирою. окрім фантазії та уяви автора, будь-яка літературна гумореска живиться також фольклорними джерелами, в яких зосереджено віковий досвід сміхової культури народу, та ментальними особливостями його представників. власне, для української гуморески вплив цих особливостей важко переоцінити, адже здавна українці славилися своїм вмінням весело та з гумором трактувати несприятливі умови свого життя, що й стало запорукою значної популярності та розвитку цього невеличкого гумористичного твору на нашій землі.