1. суперечка між братами 2.чарівна загадка 3.відповідь марусі 4.заздрість пана 5.каша для курчат 6.полотно з льону 7.найтонкіша гілка 8.прохання пана 9.рузсудливість дівчини
Letajushaya362
19.12.2020
Люди-господарі своєї долі(за творами т.шевченка) і в житті, і в літературних творах людина завжди стикається з проблемою вибору подальшого шляху. читаючи твори т.г.шевченка, ми бачимо, що людина там теж постійно роблять вибір, що зумовить її подальше життя. і, хоча у своїх віршах шевченко часто описував життя простих селян, тобто людей, у яких було небагато шансів змінити своє життя на кращє, всі вони час від часу роблять вибір. іноді це вибір боротися за свої права, за справедливість, за свою долю. іноді - вибір між коханням та людським засудженням. рішення, що доводиться приймати героям поем шевченка, назавжди змінюють усе їх життя. таким чином, ми всі у певній мірі – господарі своєї долі. кожен крок на нашій життєвій стежинці змінює наше майбутнє. тому реба обережно ставитися до вибору шляху. цьому нас вчать серед іншого і поезії тараса шевченка.
Mariya Filippov
19.12.2020
Ми живемо в суспільстві, де кожного для трапляється чи то якась несподіванка, неприємна чи радісна подія. сила кожного народу - в єдності. була б це війна, щастя, успіх, народ повинен бути разом. гарним прикладом єдності є громада тухольців. громада захара беркута - звичайні люди, які одержали перемогу. захар беркут говорив : "доки ви будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". дійсно, ці слова є філосфськими. і ми повинні брати приклад з такого народу! абоу повісті «захар беркут» франко наголошує на необхідності загальнонародного єднання, вважаючи, що лише тоді можна досягти найвеличнішої мети.сила народу в його єдності. лише тоді, коли ми разом — ми є великою, майже непереможною силою. з історії ми бачимо, що, лише об’єднавшись в одне ціле, можна здолати будь-якого ворога, навіть найсильнішого. саме так вважає герой повісті захар беркут, палко говорячи тухольцям свої останні слова: «доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». і це дійсно так, адже вони захищають свій «дім» від нападників, а значить, їх сила збільшується в декілька разів. у скрутну хвилину вся громада об’єдналась заради єдиної і величної мети, люди не зважали на загрозу своєму життю, не звертали уваги, що їх, може, чекає попереду смерть: «товариші, сміло до останнього бою! ».мужні тухольці перемогли в цій битві з чисельними татарськими військами. звичайно, що події, зображені у творі, це лише невеличка частинка героїчних сторінок української історії, але на її прикладі ми бачимо, як важливо бути всім разом. наприкінці повісті іван якович франко звертається до майбутніх поколінь із проханням не втратити здобутків наших пращурів, а навпаки, продовжувати справу відродження батьківщини: «давнє громадянство давно забуте… чи не нашім дням судилось відновити його? чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби? »