«русалонька із 7в або прокляття роду кулаківських» головні герої «русалонька із 7в або прокляття роду кулаківських» головні герої та їх характеристика викладена в цій статті. ця інформація зробити аналіз твору. «русалонька із 7в або прокляття роду кулаківських» головні герої «русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських» — повість-казка, що захоплює і дітей, і дорослих. у цьому творі письменниця говорить про дружбу і кохання, про честь, совість, про мрії і життєві шляхи. софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника вадима кулаківського прекрасного принца. софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. щоб позбавити рід кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. сніжана— тітонька софійки, доросла мрійниця. сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть. образи хлопців, товаришів софійки софійка була закохана в однокласника — красунчика вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою. сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб матері прогодувати сестричок. вадим зневажає сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. саме сашко в усьому підтримував софійку, допоміг їй позбавитися привидів повість-казка про софійку та її пригоди — це твір, що відволікає від буденних життєвих проблем, робить життя яскравішим, а людей добрішими. фантазія дівчинки змінює світ і долі людей, а прості предмети стають чарівними атрибутами казки.
Бернард pokerman
11.12.2022
ярослав стельмах "митькозавр із юрківки, або химера лісового озера." цитатна характеристика митька через інших персонажів. "о, - полегшено зітхнув я. - оце я тебе пізнаю. а то аж злякався спершу. звідки, думаю, такий запал." (сергій про митька) " вхопившись рукою за поручні, митько став так вигицувати, пі ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс." " зоології? ти що, здурів? мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? забув, як ти сам з її уроків тікав? " "і голова ж у тебе, митько." "удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до біблі митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'" "але ж головний у нашій експедиції ти." "взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими." "і взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з митьком."