Любая украинская народная сказка не большого размера . и все о том как она произошла.. за ранее

Були собі дід та баба бездітні. у піст сніг м'який; діти баби качали з снігу. дід і каже до баби: — ходім і ми скотім бабу собі. баба і каже: — нащо тобі баба? баба у тебе є, а коли то є, то скотім собі дитинку. — ну, ходім скотім. чи дитину, то й дитину. пішли і давай дитину котить. і скотили, і давай дитині ніжки робить і ручки, голову, вуха, рот — усе поробили. і як зробили вони усю дитину, стала шкіра дитячі обтягаться, стала вона личком вертіти. дід і баба радіють: ось у нас буде дитинка, вже, слава богу, рухається. через певний час стала дитинка ходить і . дівчинка. і дав дід ім'я: сніжниця. живе вона, росте не по годинах, а по хвилинах. за п'ятнадцять день стало півдівки і проворна така! зве діда дідом, а бабу бабою. вони нею утішаються. і біла вона, як сніг. і волосся, і лице так як папір білі. сусідні дівчата познайомились і бігають до неї гулять, і вона бігає до їх. після великодніх свят, як сонце пішло вище, тепло, так вона як на сонці стала потавать, і ховається вона у холодок. і дожила вона до купала івана. наплели дівчата вінки і наклали вогнище у березі і просять у діда і у баби сніжниці стрибать через вогонь і співать. — ну, сніжниця, бери і ти за нами! розігналася сніжниця за ними і, як збігла на вогонь, так тільки і бачили. вона там і розтопилась. прийшли дівчата до діда і до баби й кажуть, що бог зна, де їхня сніжниця і ділась. так і дід і баба як були, так і зостались.

      проаналізувати вірш "жовтень жовті жолуді" пропоную так:       тема: розповідь про чарівність природи восени.        ідея: природа - чудова та неповторна.       композиція:   чітка, виразна, що складається з таких частин: вихідний момент (1-4 рядки), розвиток почуття (4-останній).       жанр: лірика (пейзажна)  художні засоби:       алітерація: повторення звука [ж] (назва); а також звуків [ш], [с], що створює атмосферу шуму, звуку листя, що восени шурхотить під ногами.       епітети: жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет, золоті пожежі, золотими клешнями, золоту родоз, золотим пожежником. основний епітет - золотий, що передає велич та барви природи восени.        персоніфікація: походжає дощ, базар несе, пише осі, набиває вітер золотий кисет.

Чого я чекаю від уроків української літератури? відповідей багато, багато бажань. дуже мені хочеться поринути у цей світ минулого та теперішнього, навчитися порівнювати різні епохи та умови життя. бажаю ближче познайомитися з видатними постатями нашої славетної держави.   я хочу краще орієнтуватися в епохах та їх представниках. завжди було цікаво хто із письменників з ким товаришував, жив в одну епоху. при вивченні творів української літератури хочу краще знати умови створення того чи іншого твору, певні поштовхи, мету.