Чи існує край "вічного проміння"? чи варто прагнути до нього? (8-12речень)

Цей дивовижний край не всім дано побачить. а та людина яка не знає горя та прагне допамогти іншим достойна такої честі. та деяких безжально карають за вчинки які були створені під яас життя. за вбивство, за лайливе слово та погані вчинки, та душа буде нести кару. деяким долею написано потрапити до певла, до світу болю та стражданнь. та такої долі можна уникнути навіть не підоврюючи. не уожен може зрозуміти це. ось чому не всім дано узріти край проміння!

Друг пізнається в біді. так, так і є. якщо у вас трапилася біда, то першим, хто прийде на , буде саме друг. він спробує зробити все, що завгодно, щоб , навіть якщо знає, що нічого не може. і від його зусиль вам — і йому теж — стане легше. коли ви потрапите в неприємну ситуацію, то тільки один залишиться з вами. навіть якщо ця ситуація дуже складна. іноді, звичайно, не тільки друзі, але зазвичай це відбувається тоді, коли ви самі можете легко впорається з неприємностями, і виходить чисто символічна, непотрібна. хоч це і теж приємно. але в такій біді, де всі опускають руки і відходять в сторону, тільки вірний друг. і тоді, нарешті, стане зрозуміло, хто ж саме з усіх ваших друзів-приятелів — просто так, знайомий, з яким можна поговорити, зіграти у футбол, але не більше того, а хто — справжній друг, на якого можна покластися в скрутну хвилину і який завжди.

Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. це звання. і, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. отже, такі риси не належать людині. інколи це слово пишеться з великої літери — людина. мені здається це правильним. людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на . тільки такою може бути справжня людина.людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. інколи вона навіть може постраждати через це. пожежник, який рятує від вогню дитину, не думає про власну небезпеку. він робить добро, його вчинок називається людяним, а сам він є людиною.інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можна почути, що це “справжня людина”. значить, боягузлива, підступна, зла людина є “несправжньою”. то чи можна назвати таку істоту взагалі людиною? я вважаю, що ні.звання людини покладає на нас велику відповідальність. і ми повинні відповідати цьому званню.