До 18.03. укр. літ. 8 клас л.т. коваленко(2016щ) завдання: зробити аналіз твору «шпага славка беркути» н.бічуя, за орієнтовним планом аналізу драматичного твору: 6.основний конфлікт і його зміст, етапи розвитку конфлікту у творі, тип конфлікту( зовнішній, внутрішній, їх взаємодія характер розв‘язки: комічна, трагічна, драматична, трагікомічна. 7. аналіз окремих дій, сцен, епізодів твору.8.характеристика головних персонажів ( поведінка, самохарактеристика, характеристика іншими героями, манери поведінки, мова героя, авторські ремарки, що уявлення про нього тощо).9. жанрова своєрідність твору( трагедія, комедія, драма). 10.вираження авторські позиції(ремарки, діалоги, вибір імен, лірична атмосфера тощо.)

    схарактеризувати климка з твору гр. тютюника пропоную так:     климко - головний персонаж твору г. тютюника "климко". це мала дитина, що є знедоленою сиротою. роки дитинства хлопця прийшлися на часи страшної та кривавої війни. про його поневіряння каже і зовнішність: "климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій кириловій діжурці". ця війна не знищила його духовно, навпаки, загартувала, надала сили та залізної волі. климко є вірним приятелем, щирим товаришем, співчутливою людиною. він мав притулок і поділився ним, здавалося б, з зовсім чужою людиною. його серце сповнене доброти та  співчуття. хлопець знає, що таке голод, тому вирушає у тяжку дорогу по сіль. маленький лицар зустрічається в обличчя з небезпекою, знайомиться з хорошими людьми, які йому так само віддано, як і він своїм товаришам. він знає, що його чекають. тому, зібравши всі сили та волю, йде, несучи важкий мішок. проте, не судилося цій мужній людині побачити вільне життя.   климко - символ мужності та хоробрості, надій та віри.

— ти ж знаєш, — мовив, нарешті, юрко, — що риба боїться, коли багато людей.— так уже й багато туг, — буркнула вона.— це через тебе не ловиться, — таки допік він.проте вона не хотіла погодитися з тією несправедливістю: — то ти такий умі— через тебе усе! — ти, мабуть, черв'яка не тим боком стромляв на гачок, а на мене складаєш.поверталися од річки вдвох, хоч юрко, йдучи з порожніми руками, хотів би повертатися сам, без свідків. повітря посухішало, блакить між стовбурами зблякла. тося назбирала зеленцю й хотіла вгостити юрка, але той відмовився. через кілька ж кроків не втримався — сам нарвав і почав ласувати.— колись ми з батьком піймали були сома, — збрехав юрко, бо батько тоді ходив без нього і зловив тільки великою коропа, а не сома. — півтора пуда заважив.— та ну? ! — здивувалася тося.юркові було приємне її захоплення, а тому він вигадував далі: — а як тельбушили його, то всередині знайшли краснопірку на кілограм. і вона ще була жива! насправді ж ту краснопірку батько зловив іншим разом, і також без юрка. але здогадатись про все це тося не могла, вона тільки вигукнула зачудовано: — ти бач? хлоп'яча уява й далі вела: — якось до нас у місто приїхав пересувний зоопарк. там були леви, жирафи, макаки, вовки, лисиці, а також крокодили. одного разу маленький крокодил десь то я його в озері на вудку через день зловив! але спостерігали, що вона не поспішає захоплюватись, а тільки недовірливо так дивиться, взявся глузувати з неї: — це я набрехав, щоб побачити, чи ти — тс-с-с, — зашепотіла раптом тося, не слухаючи його й приклавши палець до вуст. — — що ти з ними робитимеш? — запитала тося.— це ж дикі! — випусти, — сказала тося, — бо вони повмирають без води.— і що ти тямиш? — напустився на неї юрко. — я їх доглядатиму й приручу.— вони бояться нас. коли ми підемо, то вони й наїдяться, й нап'ються.— пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні— ану йди сюди! — закричав юрко. проте вона не йшла.— ти де каченята поділа? — тась-тась-тась, — кликала, з надією озираючи зарості лепехи й рогози.— поклич її, — сказала мати юркові,— а-а, — махнув той рукою й одвернувся, скривившись.— поклич, попрощаєшся.