Напишите пожfлуйсто "чому я вважаю айвенго ідеальним лицарем"

Явважаю айвенго ідеальним лицарем тому, що коли він бився на турнірі, ледве живим він все ж таки переміг бій. коли він перебувава в полоні, він постійно тягнувся до бою з своїм другом чорним лицарем(річард левине серце), проти фрон - де - бефа.коли ж ребекку звинуватили в відьмарстві і повинні були спалити, він безсилий так, як і його кінь їде боротись за честь ребекки з гільбером, після того - гільбер помер, по невідомим причинам, адже айвенго його

Вобразі захара беркута втілено найкращі риси нашого народу: волелюбність, незламність у важкій боротьбі з поневолювачами, мудрість, доброта, патріотизм. у своїй повісті і. франко протиставляє персонажів із середовища народних мас представникам верхівки тогочасного суспільства. письменник підносить те суспільство, у якому немає нерівності и гноблення, у якому стосунки між людьми гармонійні. саме в такому суспільстві людина виявляє найкращі свої риси. саме таку країну громадяни боронять до останнього подиху. велику роль у створенні настрою відіграють пейзажі. природа неначе підтримує тухольців, дає їм сили. так, сонце стає для них джерелом наснаги, кам’яний сторож є у боротьбі з ворогами, вода їх знищує. мова твору і. франка характеризується широким вживанням діалектної лексики (слів, які вживаються в певній місцевості), а також архаїзмів — застарілих слів.

Устудентські роки стус постійно і наполегливо працював у бібліотеці, разом з  олегом орачем ,  володимиром міщенком ,  анатолієм лазаренком ,  василем захарченком ,  василем голобородьком   був членом літературного об'єднання  «обрій».василь стус народився 6 січня 1938 р. на вінниччині у селянській родині. був четвертою дитиною в сім’ї.його дитячі і юнацькі роки минули на донбасі, куди переїхала родина стусів у пошуках кращої долі.у 1944—1954 роках василь навчався у донецькій міській середній школі №  265 і закінчив її зі срібною медаллю. василь вступив на історико-філологічний факультет  педагогічного інституту  міста сталіно.  закінчивши 1959 навчання з червоним дипломом, три місяці працював учителем української мови й літератури в селі  таужне  кіровоградської області , після чого два роки служив в армії на  уралі . під час навчання і служби став писати вірші. тоді ж відкрив для себе німецьких поетів  ґете   і  рільке ; переклав близько сотні їх віршів. ці переклади було згодом конфісковано і втрачено.  1959   у  «літературній україні»   опублікував свої перші вірші з напутнім словом  андрія малишка.