Що розповідається в творі гуси лебеді летять

Справжній талант для кожної людини — це вміння зберегти у своєму серці острівок дитинства, зворушливі спогади про щасливі безтурботні дні, теплоту й турботу, батьківську любов. українські письменники, як талановиті знавці людського життя та майстри художнього слова, часто звертаються до власних спогадів, що надає їх творам яскравості, образам — реалістичності та самобутності. саме таким твором є повість михайла стельмаха «гуси-лебеді летять». твір є автобіографічним, оскільки події, змальовані у ньому, взяті автором із власного життя, а образи списані із близьких йому людей. у повісті автор змалював свій дитячий світ, мрії та сподівання. михайло стельмах походив із простої селянської родини, тому в повісті багато картин сільського життя, прикладів вчинків простих робітників землі — матері, батька, діда, сусідів. тут і зустрічі з перійими труднощами та злиднями, знайомства з першими книжками. головного героя повісті звуть так само, як і автора. михайликові притаманне захоплення художнім словом та потяг до книжок. він згадує, як самостійно навчився читати: «якось я швидко, самотужки, навчився читати, і вже, на свої дев'ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». навіть погрози та хвилювання матері за розум її дитини не змогли перепинити дитячий потяг та цікавість до захоплюючих пригод та незнаних країн, про які було написано в тих книжках. але не тільки радісні картини згадує автор. назавжди вкарбувалася в душу дитині картина її навчання в школі. з радістю віддали свого сина батьки до школи. але з приходом зими перед усіма постала гостра проблема — маленькому школяреві нічого було взути. але вихід знайшов батько: «дорогою люди дивувались, що панас на руках несе в школу а я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку». і досі автора переповнюють почуття, які він відчував тієї миті. гордість за свого батька, ніжність і синівська подяка сповняють душу письменника. ще багато й багато епізодів з дитинства спливають у пам'яті автора. чистота і природність стосунків, мудрість батька та ніжність і доброта матері завжди письменника на його нелегкому життєвому і творчому шляху. у творі він віддає своє серце найпрекраснішому, що є в житті людини, — дитинству.

1. Приїзд до столиці. Привокзальні пригоди;

2. Німий Міхал заговорив;

3. Іван влаштовується на роботу;

4. Бійка з Велетом;

5. Знайомство з доктором Брякусом;

6. Оглядини тренажерної зали. Підготовка до першого тренування;

7. Заборона працювати. "Твоя робота - це спорт!";

8. Поява таємного поліцейського агента Фікси;

9. Встановлення республіканського рекорду видалось простим;

10. Зустріч Міхи з агентом Фіксою;

11. Іван зустрічає Міху з Фіксою та знаходить поліцейське посвідчення;

12. Рекорд. Журналісти. Фоторепортери;

13. Агент Фікса отямився і дізнався про успіх Івана з газети;

14. На вокзалі, де працював Іван, його вшановують табличкою. На ній сказано, що там працював чемпіон республіки;

15. Доповідь агента Фікси про діяльність злочинців-контрабандистів під керівництвом доктора Брякуса та Івана-сили;

16. Автомобільна аварія;

17. Смерть доктора Брякуса. Звинувачення в цьому Івана;

18. Щоденник доктора;

19. Міха робить сенсацію;

20. Коливання начальника поліції стосовно Івана та його подальшої долі;

21. Нова неволя. Цирк "Бухенбах";

22. Нове життя Івана;

23. Новий номер. Образа Піні;

24. Фікса вербує Піню;

25. Користь оголошення;

26. Міха Голий влаштовується на роботу;

27. Іван перезакохується;

28. Візит Президента. Фото на пам'ять;

29. Погрози звідусіль;

30. Євро-гастролі;

31. 50/50. Заручниця Мілка.

32. Визнання Івана Європою;

33. Пандорський рятує Івана від смерті;

34. Допит Піні;

35. Захисник тварин;

36. Бокс заради Королеви;

37. Фікса рятує Івана;

38. Реабілітація в лікарні;

39. Америка;

40. Піня перед вибором;

41. 150 тисяч гонорару;

42. Перемога Пацаки Макурі;

43. Прощавайте;

Скласти власне продовження твору "Дивак" Гр. Тютюника пропоную так:
Наступного дня, коли Олесь пішов до школи, сталась незвичайна подія. У їхньому класі з'явилась новенька - дівчина з сусіднього села на ім'я Маруся. Олесь швидко подружився з Марусею і вона зуміла зрозуміти його натуру.
Маруся користувалась популярністю у класі, мала хист до спілкування з людьми. Однокласникам вона пояснила, що Олесь - особлива людина. З того часу усі жили у мирі та злагоді. А вже після закінчення школи Маруся з Олесем одружились.