Цитати до характеристики образу михайлика (гуси-лебеді летять)

Михайлик був одягнений бідно "губи в нього товсті, капшучисті", "обстриженого, накупаного і задягненого в нову сорочку і штанці". дід сказав про нього: «бу­деш іти межи люди і вибивати і»

Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при венському дворі) слово етикет почало функціонувати в німецькій, польській, російській та інших мовах.

основою людських взаємин є спілкування.

спілкування - це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.

мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом",3.

дотримання мовного етикету людьми так званих лінгвоінтенсивних професій - чиновниками всіх рангів, лікарями, юристами, працівниками зв'язку, транспорту тощо - має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. але найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.

які ж чинники визначають формування мовного етикету і його використання?

1. мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. це може бути ювілей університету, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін.

2. мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.

3. мовний етикет має національну специфіку. кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. на цю його особливість указує радевич-винницький: "за етикетом упізнають "своїх" етнічно (національно) і/або соціально (віком, родом занять, релігією тощо).

давно це було. вісімнадцяте століття. красивий край, де підняли вгору свої шпилі стрімкі скелі карпатських гір. серед цих гір, у квітучій долині, лежало старовинне село тухля. мешканці цього села складали єдину трудову громаду, де всі мали рівні права, жили мирно і дружно, були вільними й незалежними. звісно, керівником такої громади повинна бути наймудріша, найдосвідченіша людина. саме таким був дев'яностолітній захар беркут. він все своє життя віддав громаді, вважаючи служіння своєму народові метою життя.

але не завжди все відбувається на користь громаді. і ось на тухольщині з'явився боярин тугар вовк, який прагне заволодіти багатством краю, поневолити його людей. громада на чолі з захаром вирішує вигнати боярина із тухольщини. у мудрого беркута вистачило сил та енергії, щоб упоратись із цим завданням. та, як кажуть, одна біда не ходить, а за собою веде іншу. до карпат підступили монголо-татари, які теж намагалися заволодіти краєм. боярин вступає з ними у змову, щоб через завойовників досягти своєї мети.

неабиякий досвід захара як стратега і тактика приходить на мешканцям села. беркут ставить перед людьми найголовніше завдання: не відбити завойовників, а розгромити їх. його хвилює не тільки небезпека, що нависла над тухольською громадою, а й та небезпека, яка загрожує іншим селам. тому він наказує людям покинути село, піти в гори, а ворогів заманити в долину. саме під умілим керівництвом захара громада діє так розсудливо. йому, беркуту, вірять і тухольці, і всі жителі усього волелюбного краю.

радісно стає захару, коли він побачив підмогу із сусідніх сіл. а який він вмілий та мудрий організатор військової оборони. завдяки його розсудливості, правильній організації оборони, передбачливості численне військо ворога було розбите. боєм керував захар. він нічого не боявся. кулі та стріли його не брали. скрізь було чути його спокійний, але разом з тим владний голос. хоч ворогів було набагато більше, але тухольці перемогли. бо керував боєм розумний та досвідчений захар беркут.

захар — люблячий батько. він зумів виховати сина справжнім патріотом. у першій сутичці з ворогом гине багато юнаків. серед них, так думає захар, і його син максим. тяжко переживає втрату беркут. але коли дізнається, що син живий, але ж перебуває в монгольському полоні, то не йме цьому віри. він вважає, що полон — це ганьба. дізнавшись, що син гідно поводиться у полоні, захар трохи заспокоюється. він готовий пожертвувати сином заради спасіння народу. тому не погоджується обміняти свого сина максима на боярина та бегадира бурунду: "нехай радше гине, мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю". чесність захара беркута була однаковою як для тухольців, так і для ворога: "беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові". честь для захара — це смисл його життя. тому він розуміє дочку боярина вовка мирославу, яка просить його стати їй батьком. свого батька вона відрікається, бо не хоче вважатися дочкою зрадника. тільки така людина, як захар, могла зрозуміти внутрішній стан душі мирослави.

захар беркут був справжнім патріотом. помираючи, він заповідає всім жити у згоді та мирі, бути дружніми, пам'ятати, що тільки разом громада здобуде перемогу. мені подобаються такі люди, як захар беркут, бо саме такі люди потрібні завжди. з них ми беремо приклад, вчимося бути справжніми патріотами: вірно служити батьківщині, цінувати гідність, згуртованість, які роблять громаду непереможною.