Потрібно скласти план до тексту. на десні — повінь. навколо вода, берегів не видно. верби у воді стоять, гілля полощуть. поміж вербами човен пливе. а в човні — тетянка з татом. над водою, на вербовій гілці, пухова рукавичка гойдається. — хтось рукавичку на вербу закинув! — дивується тетянка. — то ремезкове гніздо. маленький ремезок, непринадний, а бач, який майстер! — розповідає тато. біля човна щось довге й зелене зблиснуло, аж вода завирувала. — ой, чи не крокодил! — злякалася тетянка. тато голосно засміявся, аж луна покотилася. — це щука ганяє. за вербами — невеличкий острівець, наче круглий столик. — отут і нарвемо щавлю, — прип’яв тато човна до корча. — 3 молодим щавликом борщ смачний! тетянка рве щавель у торбинку і раптом — до тата: — заєць! он там, у кущі! заєць зіщулився, тремтить, але не тікає. а куди ж йому тікати? — до ранку острівець затопить повінню. так що поїхали, вуханю, з нами, — примовляв тато, несучи зайця до човна. коли перепливали повноводу десну, заєць притиснувся до тетянки, а вона його полою плащика прикрила. — тату, ми вуханя додому заберемо? — питалася тата. — буде з кролями — еге, в клітці ніби затишніше. і їжі досхочу . але заєць — не кріль. йому воля треба, роздолля, — тато налягав на весла і розмовляв з тетянкою. тут човен ткнувся носом у берег. заєць повів туди? -сюди косими очицями, та як чкурне до лісу! тільки смуга лягла.