Аналіз вірша на скелі микола вороний (тема, ідея, короткий зміст вірша , яка музика могла би бути фоном вірша, назвіть найбільш вдалі епітєти , метафори, порівняння)

Взірець пейзажної лірики.поет м. вороний оспівав весну як блакитну панну.поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («осанна! »), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). і це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.тема: має крилами весна запашна,лине все в прозорих шатах,у серпанках і блаватах…ідея: довгожданна, нездоланна…ось вона – блакитна панна! …художні тропи: епітети:   весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою; метафори:   сміючись на пелюстках, на квітках; порівняння:   а вона, як мрія сна чарівна; анафора:   має   крилами весна запашна; окличні речення:   ось вона – блакитна панна! ;   їй виспівує: «осанна! »

Культурна спадщина українського народу у наш час має велике значення, адже саме вона відображає реальне життя людини протягом багатьох століть розвитку суспільства. світогляд людей, їхні думки, почуття і моральний вигляд поступово формують систему духовних цінностей, які в подальшому й служать естетичному формуванню особистості. треба відмітити, що умови життя людини в різні епохи, культурні цінності нашого народу, його класова боротьба і видатні історичні події служили і служать джерелом виникнення творів мистецтва і літератури, були і є найціннішим матеріалом для митців у будь-якій сфері творчості. культурна спадщина дозволяє розкрити істинну сутність того, що відбувалося в минули часи, підвищити духовний рівень суспільства, покращити соціальні умови і зберегти культурні цінності українського народу. основна мета мистецтва, яке покликане відображати різноманітні сторони життя наших співвітчизників і яке створене самим народом, полягає у художньому оформленні і реальному викладі цього життя. культурна спадщина впливає на свідомість людей – для цього використовуються вражаючі типові образи, яким притаманні характерні якості представників тієї чи іншої епохи, а також різні художні прийоми. насильство, зрада, ненависть і брехня викликають у людей огиду, і тим самим формують у суспільстві негативне ставлення до таких проявів, отже, закликають до боротьби з ними.

Ярема (єремія) вишневецький  —  головний герой роману івана нечуя-левицького, князь,  історична постать, зрадник православної віри і свого народу. провідними рисами характеру яреми вишневецького є гордовитість і пиха. вже на перших сторінках роману юний єремія постає людиною, яка не терпить чужої опіки, вищих за себе і яка у зовні привітній поведінці з челядниками приховує потайне глузування з них. «насуплене та якесь вовкувате і ніби звіркувате княжа», – так характеризує його патер вінцентій при першій зустрічі. навчання в єзуїтському колегіумі ще дужче розвинуло зарозумілість і пиху молодого князя, переконавши його у власній месіанській місії навіть силою навертати «темну українську масу», «тих темних товаряк» до католицизму, до польщі і польської мови. пізніше перебування за кордоном в європі змусило його критичним поглядом придивитись до способу життя своїх багатих та уславлених предків, чий палац йому видався чистісінькою конурою. прикладом зверхності є кепкування з навколишньої знаті, зокрема зі свого друга по навчанню домініка заславського. навіть при виборі майбутньої дружини вишневецький керується думкою, наскільки така пара сприятиме його славі. суттєвою рисою характеру героя є егоїзм. це найкраще спостерігається у його стосунках з дружиною, якам його любов порівнює з холодним залізом. досить переконливим прикладом егоїзму, навіть егоцентризму є відношенн князя до тодозі світайлихи. здається , що таке високе почуття як кохання, повинно змінити людину, однак він залишається таким же. «не будеш до мене ходити та мене любити, я пошматую тебе, щоб твоя краса нікому не дісталась по віки вічні…» – ось таке самолюбство, нахабство керують цією людиною. характерною рисою вдачі яреми є жадоба до багатства, прагнення стати найбагатшим на всій україні і польщі. «моя гетьманська булава – то землі безмірні, безліч грошей, військо. он де моя сила ». про вперте бажання збагатитись свідчить захоплення князем чужих маєтностей силою, за що поляки його зненавиділи. протягом роману простежується і така риса вдачі, як жорстокість. заради своєї мети він знищить всіх, хто йому перешкоджає. найкраще про жорстокість і знущання над людьми свідчать його сни, які за криваві злочини не спокійно спати. ненависть до україни і козацтва теж простежується в характері єремії. його фраза: «нехай гине україна з козаками», – неодноразово зустрічається в творі. за що ж ненавидів козаків єремія? він прекрасно знав і розумів, що лише козаки і хлопи можуть змінити його долю, можуть скинути його владу. ця риса тісно переплітається з боягузтвом. важко уявити його боягузом, однак він боїться. звістка про похід хмельницького була для нього страшна: «і ця страшна міра злякала його і в одну мить запаморочила йому памороки. він сидів блідий, аж жовтий, закинувши голову на крісло, і неначе почував, ніби хтось встромив йому ножа у самісіньке серце ». крім цих рис, єремії вишневецькому були притаманні і другорядні, які ви підготуєте на наступний урок. отже, єремія вишневецький – нащадок славного роду, міг, маючи всі дані, прославити свою землю, а не бути проклятим. «князь єремія вишневецький» образ  максима кривоніса антиподом вишневецького виступає максим кривоніс, і кожен з власних позицій бачить майбутнє україни. якщо перший не любив україну за демократизм і вважав, що «козаків, їх гетьманів, усю україну треба знищити і вбити на смерть», то кривоніс є  виразним представником української ідеї, він хоче бачити рідну землю вільною від шляхетського панування і спрямовує на цю боротьбу всі сили й засоби. максим виступає умілим організатором і розважливим політиком, який може захопити людей своїми ідеями, повести за собою. «князь єремія вишневецький» образ  гризельди вибір майбутньої дружини припадає на гризельду замойську, цим шлюбом він укріплює зв’язки з польськими магнатами і прагне підсилити свою славу. сама ж гризельда відчуває, що любов чоловіка не палка і пристрасна, а холодна і виважена.