Головна думка , мета поезії т.г.шевченка"ой три шляхи широкії.."

тема – зображення важкого життя простого українського люду, беззахисність існування в умовах тогочасного суспільного ладу.ідея – засудження дій тогочасної владної верхівки, яка байдужа до долі простих людей, чинить безчинства та перешкоду їхньому по-своєму щасливому і повноцінному життю.

Роман "чорна рада" п. куліша багатопроблемний. найважливіші з порушених проблем такі:             1. батьки і діти (образ шрама і шраменка, кирила тура та його рідних).             2. кохання і подружнє щастя (образи лесі, петра, кирила, сомка).             3. роль державного діяча (образи сомка і брюховецького).             4. патріотизм і незалежність держави (образ старого шрама).             5. ставлення влади до народу (образи кобзаря, шрама, сомка, пугача).             6. боротьба добра і зла (образи сомка і брюховецького, шрама, череваня і гвинтовки).             7. значення народної моралі.             остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дає себе знати навіть таким, здається, пропащим людям, як брюховецький. він готовий убити сомка в бою, але не може зарізати зв'язаного, беззбройного гетьмана. про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять кирила, думаючи, що він іде вбивати ув'язненого сомка. запорожці-"харцизяки" здерли з полоненого якима і пояс, і жупан, і сап'янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного українця є добре начало.

На мою думку, самовиховання книжками, запозичення досвіду у книжкових героїв є невід'ємними аспектом життя кожної читаючої людини. аргументом на захист моєї думки зможе послугувати той факт, що читаючи книжку кожен може перейняти досвід з тої чи іншої ситуації і в подальшому або копіювати поведінку героя або не чинити так, що дозволяє не ставати на "граблі" інших людей. на згадку приходить казка " баба" завдяки якій я зрозуміла, на прикладі пустомовної баби, що дурний язик голові не приятель, і змогла виховати в собі деяку стриманість в мові. кожний герой може чомусь навчити: олівер твіст - доброті, невідступності від надії, баба з казки про золту рибку- стриманості в бажаннях, вмінню знати міру, дюймовочка- взаєі. тож, на мою думку, книжкові герої це списані з минулого люди, на яких автор хоче показати нам той чи інший аспект характеру, виховати в читачеві ті чи інші якості, або навпаки - висміяти. тож будемо уважними до себе, звірятимося з книжкових героями: чи не знайдено в нас рис тонкого з твору чехова чи інших його комічних персонажів?