Іть написати твір - роздум " учому полягає значення історичної пам'яті " і план

Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невиліковну спадкову хворобу - ось питання, на які має відповідати історичний твір. бо через кілька століть новонароджений положишило може й не дізнатися про долю свого пращура чи, дізнавшись, засоромитися або не зрозуміти тих болей і радощів, якими жило минуле, а народ без минулого, ніби дерево без коріння, - легка здобич для невсипущого зла.  історичний  твір завжди був одним з найголовніших чинників пробудження національної свідомості народів.історію треба знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників. у цьому й полягає мудрість історії. а історія українського народу була від самого початку надто кривавою.  а чи не тому, що дух наш виснажився за довгі тисячоліття змагання за право існувати, жити; чи не тому наші сучасники втратили нині дух вольниці і непокори - дух життя, а не існування? колись цей дух українцям піднімали кобзарі, а зараз цю функцію перейняли історичні твори,  про колишніх героїв, непереможних уже в тому, що здатні на бунт, заряджаючи своєю енергією маси. і доки існує хоча б один такий бунтівник - народ буде жити, нація буде існувати.      потреба заглянути в глибину століть диктується необхідністю збагнути сенс забутих уроків історії, знайти в них живі і на дихаючі цінності, створені нашими предками. їх надбання — не просто нагромадження давно минулого, а передусім та життєтворна святиня, до якої знову і знову припадаємо, вирушаючи в незвідану путь соціальних перетворень. історичний досвід минулого — це досягнення і прорахунки наших предків, його належить покласти в підмурок розвитку народу. забувати або нехтувати ним означає зводити будівлю нашого майбутнього на піску. іншими словами, визнавати себе випадковими подорожніми на стежках світової історії, які не знають, навіщо прийшли у світ, для чого живуть і чого повинні досягти.історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. в цьому непересічна культурна значимість пам'яті. безпам'ятство — це невдячність перед минулим і без відповідальність перед майбутнім. щоб не помилятися в май бутньому, ми повинні пам'ятати про свої помилки в минулому. 

Грегор Замза

    Чудовий син і брат

    Віддає борги батьків

   Образ Замзи є відображенням світобачення Ф.Кафки

    Людина чи комаха?

Що таке СЕНКАН

Сенкан (синквейн) - це п'ятивірш.

Слово, поняття

2 прикметники (означення).

3 дієслова (ключові слова).

Речення із 4 слів (важливе, особливе).

Асоціація, синонім.

Або:

     1-й рядок – ім’я героя;

     2-ий рядок – визначальні слова, що характеризують героя;

     3-ій рядок – процес стану героя, його дії;

     4-ий рядок – фраза, що свідчить про авторське або власне ставлення до героя;

    5-ий рядок – синонім до першого рядка (або алегоричний образ).

   

Нещодавно я прочитала казку О. Олеся «Микита Кожум’яка».

   У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.

    Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною  відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути  заклик князя  

     За яку, скажіть , провину

     Мусим ми платить данину?!

     За що кров з нас смокче Змій?

     Воєводи на двобій!

   Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також  він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхнє прохання та погодився до Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.

Объяснение: