Твір на тему вольтер скот "айвенго"

Вальтер скотт - відомий шотландський письменник. у його творах яскраво переплітаються історія і вигадка, наука і фантазія. вальтер прагнув правдиво відобразити побут, звичаї, мораль минулих століть, змалювати видатні особистості і реальні події. але головним для автора було зображення на історичному фоні долі звичайної людини, об'єднуючи історичну правду з художньою вигадкою.ім'ям героя айвенго називає в. скотт один з найкращих своїх романів. айвенго, син саксонського пана седрика, є річарда і в хрестовому поході. айвенго - юнак благородний, рішучий, сміливий. відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливостіайвенго - справжній лицар. із-за любові і відданості до прекрасної він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою дня ровену, наживши тим собі багато ворогів. він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн. айвенго досить поетичний, романтичний. він же і розсудливий, розуміє, що ії потрібний король - не хоробрий мандруючий лицар, а сильна людина, яка змогла б здолати міжусобиці, об'єднати країну і відновити соціальну справедливість.

Вона  відрізняється хронікальністю, тяжіє до уважного стеження за історичними подіями, за долями конкретних героїв. такою є відома на всіх теренах україни, зафіксована у багатьох варіантах пісня про байду. прототипом героя був дмитро вишневецький,черкаський староста з роду гедиминовичів, засновник запорозької січі. головний герой козацьких дум, історичних пісень - козацтво. воно діє як військова організація в межах трьох імперій у складній, неоднозначній ролі оборонця національних та релігійних інтересів україни і охоронця кордонів чужих держав. драматизмом такої ситуації пройняті козацькі думи, історичні пісні. 

Князь ігор — головний герой пам'ятки. він воїн, політичний діяч русі. здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «браття і дружино! лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути».  ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з дону». раптовість нападу на ворога важила дуже багато. і в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. князь ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».  другого дня хоробро билися ігор та всеволод. битва була жорстокою, сили були нерівні. князі святослав ольгович і десятилітній син ігоря олег загинули: «молоді два місяці, олег і святослав, тьмою там заволоклися і в морі потонули». князя ігоря було взято у полон.  епізод утечі ігоря з неволі надзвичайно поетичний, емоційний, напружений. йому передували вагання князя: «ігор спить, ігор не спить, ігор мислю поле мірить од великого дону до малого дінця». природа наче відгукується на мольбу ярославни, всієї руської землі й є князю: «дятли стукотом путь до ріки вказують, солов'ї веселими піснями світ просвічають».  услід ігорю помчали половецькі хани гзак і кончак. картини втечі порівнюються автором з перебігом подій у казках: князь «на бистрого коня метнувсь і скочив з нього сірим полетів соколом над »  даремно переживав ігор. русичі радіють поверненню князя: «землі раді і городи веселі». так автор хоче показати спільність інтересів усіх руських лніщей.  «слово о полку ігоревім» пройнято ідеєю патріотизму, закликом до князів об'єднатися перед навалою ворога, перетворити київську русь на могутню монолітну централізовану державу. утвердженню цієї думки підпорядковано й розкриття найкращих рис головного героя, найдорожчого духовного скарбу нашого народу — «слова о полку ігоревім».