ответі на питання промінець син сонця 1 До кого завітав промінчик 2 Чим саме тобі подобається промінчик

Объяснение:

Читаючи повість М. Вінграновського "Сіроманець" я зрозуміла, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка зображений автором у дещо міфологічному й навіть фантастичному контексті, який тісно пов'язаний із реальністю.

Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору як справжньої людини, тому ми сприймаємо вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка. Незважаючи на свій юний вік, хлопчик стає для вовка не лише другом, а й рятівником. Сашко зовсім не боїться Сіроманця, захищає його перед дорослими, допомагає звільнитися із полону. Коли розуміє, що тварина майже втратила зір, то, не роздумуючи, втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям.

У творі зображено протистояння добра і зла , втілення людської доброти й бережливого ставлення до хижих тварин в образах хлопчиків Сашка та Андрія, беззахисність живої природи перед жорстоким світом людей.

Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті, та те що добро завжди перемагає зло.

ответ:Варіант 1 Кількість слів: 250 Курсивом виділено аргументи (докази) Мені важко сказати, якими методами треба боротися за ут­вердження добра у світі. І серце, і розум підказують, що ефектив­нішим є незастосування примусу, адже агресія не зупиняє ворога, а лише продовжує розвивати конфлікт. Але надто часто буває, що в цій битві добрі сили протистоять озброєному злу, яке мирним шляхом, як мені здається, перемогти неможливо. З одного боку, не можна боротися проти зла, застосовуючи на­сильницькі методи,

У такому разі наша зброя є тим, що ми й на­магаємося знищити, і ми породжуватимемо саме те, що ненави­димо. Такі нелогічні дії призводять до побутових сварок і воєнних конфліктів. Яскравим прикладом із літератури може бути образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мир­ного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Хлопець, якого цькува­ли в дитинстві однолітки, а пізніше кривдили пани, ображений на цю несправедливість, стає на розбійницьку дорогу. Його кри­вава боротьба за «правду» призвела до неминучих катастрофіч­них наслідків: до втрати близьких людей і спустошення власної душі. З іншого боку, інколи трапляються такі випадки, що неможли­во протистояти злу лише добрими намірами. У такому разі, особ­ливо коли йдеться про безпеку, захист і збереження життя лю­дей, застосування насильства може бути виправдане як метод запобігти фатальним наслідкам (звісно, якщо відсутні альтерна­тивні варіанти).

Чи не найвідоміший приклад з історії — збройна відсіч фашиз­му в Другій світовій війні: безглуздям є сподіватися, що можна зупинити агресора, діючи ненасильницькими методами. З наведених аргументів випливає висновок, що в боротьбі зі злом необхідно уникати насильства як чинника руйнівного, дія­ти розумно, знаходити мирні шляхи вирішення проблеми. На­сильство роздмухує вогонь агресії, тому застосовувати його по­трібно лише в крайньому

Объяснение:Варіант 2 Кількість слів: 232 Курсивом виділено аргументи (докази) Усі ми ще з дитинства знаємо, що добро завжди перемагає зло. Проте в казках і мультфільмах, на яких виховується кожне нове покоління, перемога добра пов’язана з певним насильством (злого персонажа б’ють або знищують), тому й не дивно, коли ді­ти вирішують конфлікт силою. Однак, на мою думку, добро має здобувати перемогу справедливістю, мудрістю та гуманністю, адже коли добро показує кулаки, то воно перестає бути добром. Сьогодні, на жаль, багато хто переконаний, що добро повинне бути з кулаками. Особливо цим спекулюють люди, наділені вла­дою. Вони розпалюють воєнні конфлікти, прикриваючись ідеєю добра, утручаються в справи інших країн.

Так уже багато років триває конфлікт на Близькому Сході, зокрема й у країні, де наро­дився Ісус, який власним життям і смертю довів, як треба люби­ти ближнього. Це лише вкотре доводить, що боротьба добра і зла триває. Любити ворогів своїх і відповідати добром на зло, звичайно, важко, але можливо. Приклади з літератури теж доводять, що добро здатне подолати лихий світ. Яскравою ілюстрацією цього може бути повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих пред­ків». Марічка пригощає Іванка цукеркою, незважаючи на кон­флікт між ними та дуже напружені стосунки між родинами дітей.

Після цього хлопчик задумався, вибачився за скоєне, і, зрештою, між ними зав’язалася дружба, а згодом і любов. Отже, добро має виграти вічний поєдинок із злом мирним шляхом і переконанням, аби нарешті дійти згоди та змінити цей світ на краще. Якщо ж відповідати злом на зло, то це буде поштовхом до людської трагедії