Снаписанием сочинения на тему "хоч я тарасові в праправнуки годжуся, та, як у світі цьому жить, в шевченка вчуся" примерно на страничку

Тарас григорович шевченко - великий кобзар, письменник і  поет, справжній патріот. все свое життя він писав і  творив для своєї неньки україни. його можна назвати визволителем, адже скільки зроблено для звільнення україни від рук російської імперії. у своїх творах кобзар точно, вишукано і неймовірно правдиво втілює події. він вииказує своє ставлення до рос імеріїї, за що поплатився засланням. у українців є свій герой. той, хто не побоявся постати перед ворогом, той хто зміг прославити свою країну, серед інших народів, той хто став її символом і  духовним наставником. він пише і закликає до боротьби із злом, пише вишуканою літературною мовою, але рідною, народною, зрозумілою всім і кожному. кобзар пише про красу та тугу за рідною землею. він опікується нею, як матір*ю. а й справді, мати для тараса і є україна.  у шевченкових творах  я вчуся  незламності, знахожу сили і щиро захоплююсь красою своєї батьківщини.

(митьку)   добрий день, митко! пише тобі учениця(клас)класу(фамилія,ім'я).про тебе я дізналася з твору я. стельмаха "митькозавр із юрківки або химера лісового озера".мені дуже твої з сергійком пригоди.   ти був настільки довірливий, що повірив місцевому старшекласнику василю про чудовиська з лісового озера. але ти молодець, що не злякався і вирішим спіймати цю химеру. митко, ти виявив не аби яку кмітливість коли вигадував пастки для чудовиська.   ти з сергійком навіть взялися за науку коли хотіли визначити що то була за химера.   аще ти дуже сміливий бо не злякався лізти у воду щоб врятувати василя, який весь час вас обманював.і ще ви з ергійком навіть не образилися на старшекласника коли все зрозуміли, а подякували йому за цікаві літні канікули, які ви провели у селі.   бувай                                                                                             з повагою                                                                                                                                                                                         р.s.перевіряй чи нема помилок!

Одного разу чудового зимнього дня я йшов дорогою крізь гарний ставок.і я почув якийсь крик,кричала дівчинка яка провалилася крізь лід.вона відчайдушно кричала,просила ,але ніхто поряд не проходив.і я вирішив врятувати цю дівчину,коли я біг по ставку,відчував як лід тріщав прямісінько під моїми ногами.коли я добіг до того місця,почав рятувати дівчину ,яка була крижана,я витягнув її і дав їй свою куртку,щоб вона зігрілась.відтоді ми з лізою найкращі друзі.потрібно завжди людям в негоді,і бог подарує тобі найкращого !