Сьогодні я Вам розповім свою історію про могутнього Івана Силу.Іван - звичайний сільський хлопчина, виріс у сім'ї вчительки й письменника. Всі зараз подумать,, Про що ж цей твір? ". Я Вам відповім..
Іван Фірцак - справжнє ім' я хлопчини, працював майстром по ремонту взуття. Тоді він не був відомий, як Іван Сила. Це прізвисько, він отримав, коли вони з один хлопчиною(його одноклассником) побилися, тоді й він і отримав інше ім' я Сила.
Іван-полюбляв їздити до своїх батьків, які залишились у селі, а Сила переїхав до міста.
Коли Іван сів у потяг, розложив вже свої речі, раптом зупиняються раптом зупиняється потяг! Всі були налякані, а Іван встав і пішов, виявилось почала горіти кабіна водія потяга. Іван заліз у вогонь і дістав водія. Водій був обпечений, майже весь. Це була не поїздка, а щось нереальне! Всі плакали, всі у бруді. Здавалось, життя закінчилось.
Після цього випадку, Івана Силу, нагородили медаллю, й він посів велике місце у державі.
Объяснение: Чем смог тем
Вовк у народі завжди асоціюється з хитрістю, жорстокістю й нерозважливістю та стю. Разом із тим у вовків є й такі якості, котрі варто було б мати людині,— кмітливість, спритність, витривалість, вірність. Приклади цього ми можемо знайти не лише в казках («Іван-царевич і сірий Вовк», «Мауглі», Р. Кіплінґа, «Лобо» Е. Сетона-Томпсона та ін.), а й у достовірних наукових енциклопедіях про тварин. Тому на нас чекає напівфантастична історія дружби хлопчика й вовка, з якою ми розпочинаємо знайомство на сьогоднішньому уроці.
2. Виразне читання повісті М. Вінграновського «Сіроманець» (уривки).
3. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)
Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.
— Хто такий Сіроманець, що ми дізналися про нього з перших сторінок повісті?
(Сіроманець — це старий осліплий самотній вовк.)
— Чому Сіроманця ненавидів Василь Чепіжний, намагався його позбутися?
(Бо вовк загриз його козу.)
— Чим закінчився поєдинок Чепіжного та Сіроманця?
(Перемогою вовка й соромом для чоловіка.)
— З якою метою до села прилетів вертоліт і як на це відреагував Сашко?
(Вертоліт прилетів, щоб знищити вовка, і це дуже занепокоїло Сашка.)
— За чим Чепіжний поїхав до Києва?
(За вовкодавом, породистим мисливським собакою.)
— Що робив Чепіжний у глинищі?
(Копав яму на вовка.)
— Поясніть фразу: «Для Сашка настали дні щастя і тривог».
(Хлопчика вовк проводжав лісом до школи; Сашко відвів друга в глинища, щоб його не знайшли.)
— Як Сашко випустив Сіроманця з кузні?
— Як був осоромлений Чепіжний?
(З’явилося фото в районній газеті, на якому вовк перестрибує через нього, лежачого.)
— Як Сіроманець заробив собі на обід? Що це нагадує?
(Вловив ворона; нагадує відомі казки та байки.)
— Хто врятував Сіроманця в стужу?
(Андрійко Лях та льотчики.)
— Як вовк віддячив льотчикам та Андрійкові?
(Знайшов та врятував хлопчика.)
— Ким мріяв стати Сашко?
(Лісником.)
— На який вчинок зважився Сашко заради Сіроманця?
5. Знайдіть і прочитайте опис Сіроманця. Які почуття «закладені» в цьому портреті?
«Високий, широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима. …Великі срібні сльози котилися по його морді і падали на пісок під лапи».
(Захоплення, любов, радість, від розуміння друзів.)
6. Завдання учням.
З’ясуйте, що є реальним, а що фантастичним у повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.
Реальне
Фантастичне
Прив’язаність тварин до людей, їхня вірність, самовідданість, розум та ін.
Розмови Сашка з вовком, думки Сіроманця та ін.
7. Визначте тему та ідею повісті.
Тема
— Про дружбу хлопчика й вовка; добре ставлення до тих, хто потребує до до братів наших менших; гармонійні стосунки людини й природи.
Головна думка
— Потрібно гуманно ставитися до беззахисних тварин.
— Треба вміти жити в гармонії з природою, бережливо, з повагою ставитися до матінки- природи, частинкою якої є й людина.
8. Проблемне питання.
— Хто є головним героєм — Сашко чи Сіроманець? Чому? Адже твір називається «Сіроманець»?
(Головним героєм є Сашко, бо він людина, діє осмислено, обґрунтовано. Вовк відчуває друга інтуїтивно. А назва така тому, що історія незвичайна, унікальна й пов’язана саме із Сіроманцем.)
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— До тварин, звірів я ставлюся…
— Твір М. Вінграновського примусив мене замислитися над тим…
2. Літературний диктант.
1. Що трапилось з Чепіжним, коли він зустрівся з Сіроманцем?
А він впав Б потрапив в озеро В зсунувся в болото
2. Кого нагадував вертоліт Сашкові?
А велику бабку Б великого пуголовка В великого метелика
3. Що сталося з Сіроманцем на старість?
А він оглух Б втратив зуби В він осліп
4. Куди привезли Сіроманця після того, як він попався у яму?
А на ферму Б на конюшню В у кузню
5. З чим порівнюється відро, коли за нього зачепився Сашко?
А з цистерною Б з діжкою В з каструлею
6. Про кого йдеться у цитаті «…він ночами краде у полі солому на мотоциклі…»?
А про Чепіжного Б про Шевчука В про Побігайла
7. З якою метою Сашко відправляється разом із вовком в Одесу?
А тікають від Чепіжного Б повернути зір Сіроманцеві В подорожувати і побачити море
8. Яке ім’я та по батькові Чепіжного?
А Дмитро Васильович Б Василь Дмитрович В Василь Андрійович
9. Як звати хлопчика, якого врятував Сіроманець під час заметілі?
А Олесь Б Федько В Андрійко
10. Що означає вираз з твору М. Вінграновського «Сіроманець» сидіти в печінках?
А наїстися Б набридати В запам’ятати
11. Про кого йдеться в цитаті «До школи… ходив далеченько. До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а… ходив стежкою, лісом…»?
А Андрій Лях Б Сашко В Олесь
12. Чому одного дня Сашко не пішов до школи?
А захворів Б поїхав з татом на базар В пішов шукати Сіроманця
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишите мне цитаты из поемы давня казка
цитатна характеристика.
• проживав поет нещасний, тільки мав талант до віршів не позичений, а власний.
• хоч не був він теж поганий,— от собі — людина божа!
• що не був співцем поет наш, бо зовсім не вмів співати.
• і не був поет самотнім,— до його малої хати раз у раз ходила молодь пісні — слова вислухати.
• теє слово всім давало то розвагу, то пораду.
• він зо всього був догодний ні голодний, ні холодний.
• ей, я лиха не боюся 3 ним ночую, з ним і
• не турбуйтесь за мене, папе, маю я багатства стільки, що його й на тебе стане!
• та й сам я не люблю за панами
• бачиш ти — оця діброва, поле, небо, синє море, то є багатство — панство і розкішне, і просторе при всьому цьому багатстві я щасливий завжди й вільний.
• так, я вільний, маю бистрі вільні думи-чарівниці.
• все, чого душа запрагне, я створю в одну хвилину, в таємні світи надхмарні я на крилах думки лину.
• скрізь гуляю, скрізь буяю, мов той вітер дзвінкий в полі; сам я вільний і ніколи не зламав чужої волі.
бертольдо про поета:
• що за дивна сила слова! ворожбит якийсь, та й годі!
• ти своїм віршем чудовим чарував усю громаду.
• знаю я сього поета і його величну душу, і тепер йому по-царськи я подякувати мушу.
• срібла, золота насиплю я співцеві дорогому!
• розливався людський стогін всюди хвилею сумною, і в серденьку у поета озивався він
• я його талан співецький так високо поважаю, що співцем моїм придворним я зробить його бажаю.
• ви скажіте свому пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не одбираю.
• ви скажіть, що я не хочу слави з рук його приймати, бо лихую тільки славу тії руки можуть дати.
• золотих не хочу лаврів, 3 ними щастя не здобуду. як я ними увінчаюсь, то поетом вже не буду.
• не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани!
• та й темниці буду вільний,— маю думи-чарівниці, що для них нема на світі ні застави, ні границі.
• і мого прудкого слова не затримає темниця, полетить воно по світі, наче тая вільна птиця.
• за тюремний спів він мусив головою наложити.