Продовжте історію шимека та бузі, враховуючи особливості їхнього характеру, причину розлучення по зар. літ

Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. наприклад, сміх, біль, радощі, туга. вони є частиною нашого життя.сміх — здавалося б, звичайна річ. ми сміємося, коли нам весело, та й годі. але, якщо придивитися, все не так просто. сміх може грати кілька ролей.ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. він поліпшує настрій людини, добре впливає на здоров’я. як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. а про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. і так зрозуміло! існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.сміх буває також іронічним та сатиричним. такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. з давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. вершиною такого гострого сміху є сарказм. так сміявся шевченко над царями та царицями в поемі “сон”.сміх завжди робив свою справу. при і сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. можна навести ще багато прикладів впливовості сміху. в своїх міркуваннях я дійшла висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще.можливо щось тут знайдеш

Більшість сучасних  українських імен   є також  запозиченими . утративши своє первісне значення, з  грецької мови   прийшли до нас і стали іменами  слова :   анатолій   (схід  сонця ),  андрій(сміливий ,  мужній ),  василь   (царський), зоя (життя ),  галина   (спокій)  катерина   (чиста ). з латинської мови запозичено імена:   валентин   (сильний),  вікторія   (перемога ),  марина   (морська ). від  скандинавських  народів   прийшли до нас  імена : гліб (нащадок  бога ),  ігор   (захисник).слова, засвоювані книжно, тобто через  літературу, природно вищі як їх значенням, так і тоном, що їх є,  — за належним їм  емоційним  забарвленням. зазвичай ці  словавиявляють тенденцію ставати  інтернаціоналізмами  й широко розповсюджуватися від  народу  до народу. найголовнішим  джерелом  лексичних  запозичень, пов'язаних із поняттями загальноєвропейської  культури,  науки,  державного іння,  права  й  політики, для української мови, як і всіх європейських, були та залишаються й досі  латинська мова. із західноєвропейських мов пізнішого періоду запозичень найбільше. деякі запозичені слова вживаються як  синоніми  власне українських слів (лінгвістика  —  мовознавство,  мемуари  — спогади,  емоції  —  почуття) і можуть відрізнятися від них  сфероюзастосування в певних формах і  стилях мовлення.