Т.г.шевченко «думка» («нащо мені чорні брови») напишите жанр сего произведения ( желательно все варианты жанра)

Жанр "думки" шевченка - інтимна лірика. здаєтся, це єдиний варіант жанру цього вірша.

Пізнавальна:   учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, поняття про композицію, ліричні відступи; акцентувати увагу на особливостях аналізу образів поеми; розвиваюча:   розвивати навички аналізу ліро-епічних творів, висловлення власних думок з приводу прочитаного, проведення аналогій із сучасністю; активізувати пізнавальну активність учнів, уяву, увагу; розвивати творчі здібності школярів; виховна:   виховувати мужність, стійкість, почуття патріотизму, честі та обов'язку.

учні повинні знати:   поняття поетичного новаторства андрія малишка; розкривати тему й основну думку твору, знаходити в тексті рядки на підтвердження хоробрості воїнів, ставлення людей до воїна-розвідника; обгрунтовувати особливості композиції поеми (обрамлення), її елементів; характеризувати роль ліричних відступів у тексті твору.

учні повинні вміти:   аналізувати поему «прометей», пояснювати символізм образу прометея (символ мужності, нескореності, любові до людей; характеризувати образ головного героя поеми.

обладнання:   портрет письменника на дошці, збірки його творів, ілюстрація до поеми «прометей», аудіозаписи, опорний конспект (для кожного учня), підручник з української літератури для 8 класу, комп'ютерні презентації, проектор, проекційна дошка, костюми для інсценування.

Поезія ольжича   олега кандиби насичена героїчною тематикою. героїзм у поезії ольжича - вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам - своя найвища й, чесно кажучи, єдина гідна нагорода, що вища навіть за славу.   ольжич належав до групи письменників-націоналістів, що визначали свій світогляд як «трагічний оптимізм», що несе у собі певну філософічність. перш за все у назві «трагічний оптимізм» поєднано непоєднуване, це вже, по суті, такий собі філософічний парадокс. назва світогляду письменника умовна, а для самого ольжича й зовсім сумнівна, бо його світогляд скерований не на трагічне в житті людей і народів, а на цілковите переборення трагічного - переборення не через оптимізм, а через героїчну самопожертву, через самовільну відмову від усіх тих духовних та інших благ земних, що їх здійсненність, осяжність і бажаність саме оптимізм звичайно обстоює.  героїчний світогляд   ольжича стоїть понад оптимізмом і песимізмом - понад позитивною чи негативною оцінкою земної дійсності; бо піднесений у ньому саможертовний героїзм не залежить ні від тієї дійсності, ані від її оцінки - тільки від емоційно-вольового напруження самої людини і ні від чого більше. звідси в поезії ольжича оте начебто оптимістичне прийняття й виправдання світового буття космосу в усіх його реалізаціях; бо всі вони - лише матерія і нагода для героїчного самовиявлення людини. монументальність ольжичевого стилю, така неповторна в цілій українській поезії, спирається на те, що ольжич, мабуть, - єдиний майстер українського вірша, виразно обдарований епічним хистом.