Сочинение на тему о чтобы вы спросить своего ангела хранителя

Ябы ни чего не спрашивала. просто знла что он со мной . вобщем разговор с ангелом и богом это молитва. чтобы поговорить с ангелом надо прочитать молитву ангелу хранителю.

Мирослава була дівчина,якої й пошукати. не кажемо вже про її уроду й красу,ані про її добре серце-в тім згляді багато її ровесниць могло стати з нею нарівну,хоч і небагато могло перевищити її. але чім не мала вона пари між своїми ровесніцями,так се в природній свободі свого поводження,в незвичайнійсилі мускулів,у смілості й рішучості,властивій тільки мужчинам,що виросли в нестаній боротьбі із обставинами. зараз із першого разу було відно,що мирослава виросла на свободі,що виховання її було мужеське і що в тім прегарно розвиненім дівочім тілі живе сильний та обдарований дух.

Украї це слово кожен українець, кожен патріот вимовляє з неймовірною вдячністю, бо воно вміщує в собі усе, про що тільки може мріяти людина. це — батьківщина, яка стала колискою нашої величності, нашої талановитості, нашої неповторності. це наша рідна земля, наша ненька. її неможливо забути чи зневажити, бо саме вона дає нам сили жити, хоч би й в такий нелегкий час. це мій народ, який крізь роки знущань виніс несхитну вірність своїй рідній землі.  я мрію про те, щоб і моє життя не пройшло марно, щоб я зміг хоч чимось своєму народові. моїм гаслом стали слова в.симоненка:   народ мій є! народ мій завжди буде!   ніхто не перекреслить мій народ!   пощезнуть всі перевертні, й приблуди,  і орди завойовників-заброд!   кожен з нас розуміє, що він є одним з багатьох людей, які живуть в україні. але й він є часткою народу, а значить, повинен піклуватися про добробут своєї країни, вживати усіх заходів, щоб вона розцвітала усе більше з кожним роком. у мене, завмирає серце, коли я бачу, як навесні починає квітувати природа, наша українська природа. я радію, коли бачу, як розбудовується наша держава. але для того, щоб вона ставала усе кращою, ми, українці, повинні об'єднати свої зусилля, повинні стати єдиною родиною, як мріяв т. г. шевченко. д. павличко писав:   вставай, україно, вставай,  виходь на дорогу свободи,