Що таке максимальне навантаження у життi людини" за твором н.бiчуi "шпага славка беркути' мiнi твiр

Объяснение:Т. Г. Шевченко — це найвидатніший український поет, але спробував він себе також у прозі та драмі. Його єдиною драмою є "Назар Стодоля", у якій Шевченко змальовує відому ситуацію, коли батько не дозволяє дочці одружитися з коханим.

Але чому ж за таку людину не хоче віддати сотник Хома свою доньку? Він приймає сватів від старого полковника, а Галі говорить, що вони від Назара.

Справа в тому, що вже у XVII сторіччі, коли відбувалася дія, і в козацтві була соціальна нерівність. На Запорозькій Січі, наприклад, з її демократичними законами поважали не за положення у суспільстві, а за особисті заслуги. Не так вже було в Україні у XVII столітті, коли гетьман став на чолі держави і по всіх містах та селах роз'їхалися сотники, тисяцькі, полковники. Хомі Кичатому дуже хотілося стати тестем полковника. Його мрії розкриваються у монолозі на початку п'єси: "У яких-небудь Черкасах, а може, у самому Чигирині гуляй собі з полковничою булавою! І слава, і почот, і червінці до себе гарбай: все твоє. А пуще всього червінці. Їх люди по духу чують; хоч не показуй, все кланятимуться". Ось що на думці у сотника: багатство, слава, влада. Заради цього він готовий віддати свою кохану дочку за старого, нелюбого полковника, незважаючи на те, що називав Назара сином, що той урятував його від смерті, що обіцяв покійній Галиній матері, що видасть її за Назара.

Таким чином, і серед козаків вже існує соціальна нерівність, коли людина цінується за тією владою і багатством, що вона має. Конфлікт у драмі вирішився тим, що Хома одумався і благословив Галю і Назара. Але дія драми відбувається у XVII сторіччі. А з плином часу українська шляхта не тільки забула про те, що веде своє походження від звичайних козаків, а і запишалася своїм становищем і знати не хотіла тих, хто нижчий за чином, за багатством. А Шевченко побачив початки соціальної нерівності в українському народі ще у XVII столітті.

Ці слова Ліни Костенко засвідчують велич Т. Шевченка –

Поета, Художника й Пророка, який крізь століття й

сьогодення стає учасником і співучасником наших патріотичних

діянь. Ось уже півтора сторіччя творчість Т. Шевченка залишається

одним із провідних культуро-творчих чинників духовного життя

України. Звернення до Т. Шевченка завжди актуальні для

українського суспільства. П. Куліш зазначає, що творчість

Т. Шевченка запалила те поетичне світло, при якім стало видно по

всій Україні, куди кожен мусить Т. Шевченко виріс у патріархальній сім’ї, де любов до Бога

була неодмінною умовою життя. Перші відомості про церкву, про

вчення Христа, про християнську мораль Т. Шевченко одержав від

дуже релігійного батька, який удома по неділях і святах часто

вголос читав Святе Письмо про життя святих. Т. Шевченко

перечитував Святе Письмо раз у раз в час скрути, у похмурі дні

недолі, він припадав до нього як до цілющого джерела мудрості і

життєдайної снаги. «Новий Завіт я читаю з благоговійним

трепетом»

1

, – писав Т. Шевченко у 1850 р.

Як свідчать дослідження

2

, Т. Шевченко з дитинства добре знав

Псалтир, учився по ньому читати. Дуже добре знав Біблію, а у роки

заслання вона була для нього майже єдиною книгою. Коли він

служив у дяка, йому часто доводилося читати молитви над

померлими, відбувати церковні богослужіння. У «Щоденнику»

Объяснение: