Говорюща риба. хто винен в цій трагедії і чому? розкрити прихований зміст твору. чим цей твір особлвий? довести що це казка-притча.

Говорюща риба — диво. абсолютно фантастична історія — трохи весела, трохи іронічна, трохи сумна. але скільки в ній прихованої мудрості! і про те, що кожному з нас потрібен друг, той, хто вміє вислухати. і про те, що інколи близькі люди бувають такими далекими по духу між собою, як із рибами.  притча — повчальна алегорична оповідь, у якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. казка   –  фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події.

Многогрішний — типовий представник української інтелігенції. (приречений на, 25 років в'язень утік на шляху до своєї каторги, хоча під час зупинок спецешелону сам начальник потяга біг і перевіряв, чи на місці заарештований. григорій многогрішний — молодий український інтелігент, інженер-авіатор, нащадок славного гетьмана запорозького. єдиним злочином втікача, як підкреслює автор на початку твору, було те, що він, блукаючи безмежною чотириярусною тайгою, знесилений і голодний, відібрав у бурундучка горіхи — його запас на зиму. многогрішний — справжній лицар, мужній і сміливий. почувши крик про , кинувся рятувати мисливця, на якого напав ведмідь. так він потрапив до української родини сірків. він тривалий час жив у привітній родині своїх земляків. та коли на слід втікача вийшов його мучитель медвин, григорій многогрішний наздогнав сани слідчого, вистрілив у "товаріща слєдоватєля" і написав на снігу, що це зробив він, щоб нікому не довелося відповідати. одразу після цього він вирішує залишити українську родину сірків, яка прийняла його, наче рідного, і тікати за кордон. адже він не має морального права наражати близьких людей і кохану дівчину на небезпеку.)

Трагедія україни за тоталітарного режиму. (початок роману зображує досить сумну картину: дихаючи полум'ям і димом, летів на схід потяг-дракон. у вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. серед арештантів — багато українців. особливо небезпечний серед них — григорій многогрішний, засуджений на 25 років каторги. це його слідчий майор медвин допитував і мучив два роки, а все-таки не зміг зломити, тому й ненавидів. оті полум'яні дракони, що раз за разом рухалися на схід, вивозячи на каторгу кращих представників нації, для україни були справжньою трагедією, яка знекровлювала її і ставила на коліна.)