Підкресли в рядках з вірша марійки підгірянки "вечір іде" слова, завдяки яким сонце й вечір постають істотами , схожими на людей. сонце спить давно вже за білою горою а вечір зорі ниже ниткою золотою

ответ:

жанр: ліричний вірш тема «ти знаєш, що ти — людина? » аналіз: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи. ідея «ти знаєш, що ти — людина? » аналіз: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. основна думка «ти знаєш, що ти — людина? »: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна. композиція «ти знаєш, що ти — людина? »   поезія починається з риторичних запитань, після чого в. симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід. вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків. проблематика «ти знаєш, що ти — людина? »   · людина і суспільство (призначення людини на землі); · індивідуальність кожної людини; · швидкоплинність часу і життя. художні засоби «ти знаєш, що ти — людина? »   повтори: усмішка твоя — єдина, мука твоя — єдина, очі твої — одні. риторичні запитання: «ти знаєш, що ти — людина? » «ти знаєш про це чи ні? » риторичний оклик: «гляди ж не проспи! » епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина». ідейно-художній аналіз «ти знаєш, що ти — людина? »   вірш «ти знаєш, що ти — людина? » по-симоненківськи простий, доступний для учнів. та за філософською наснаженістю, могутньою думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. звісно, що кожна особистість – неповторна! але вважаю, що завдання кожного –робити світ навколо себе добрішим, більш гуманним, ближнім, довіряти, розвивати свої творчі здібності, поважати інших. ми всі прагнемо жити комфортно. а душевний комфорт можна мати тільки тоді, коли сам робиш добро й у відповідь отримуєш таке ж ставлення від інших. думаю, що зло й ненависть спустошують людину, а значить – частково знищують її. вірш в. симоненка «ти знаєш, що ти – людина? » , де поет розкрив місію людини на землі: творити добро, жити за законами моралі, поважати й цінувати неповторність людської особистості: ти на землі – людина, і хочеш того чи ні усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні. автор наголошує на тому, що кожна людина неповторна, має право на повагу, любов, щастя і свободу. у поезії порушено ще одну важливу проблему – швидкоплинності людського життя. ми ще молоді, здається, усе життя попереду. але насправді день пролітає за днем. здається, учора була весна – і ось уже осінь за вікном вкриває золотим дощем вулиці. «завтра, завтра, завтра – і так минає життя» , – говорили давні римляни, і можливо, «завтра» більше тебе не буде. завтра на цій землі інші ходитимуть люди, інші кохатимуть люди добрі, ласкаві й злі. часто ми забуваємо сказати теплі слова любові рідним, друзям, сподіваючись на «завтра» . в. симоненко звертається до пас, читачів, із проханням жити повно, цінувати кожен день: * і жити спішити треба, * кохати спішити треба * гляди ж не проспи! але що ж треба зробити мені, щоб бути дійсно людиною? вважаю, що повинен сумлінно навчатися, потім обрати спеціальність до душі, а ще – створити міцну родину. також хочу бути вірним другом, люблячим і вдячним сином, людиною, на яку завжди можна покластися. хочу жити так, щоб мене поважали. невже цього замало, щоб бути людиною? твір василя симоненка «ти знаєш, що ти людина… ? можна вважати гімном людській гідності. ці рядки, звернені до сучасників, прозвучали в умовах виховання поваги до держави, а не до людини. і це є знаменною ознакою того часу, зараз ми вже знаємо, що то був тоталітарний режим. бо, не дай боже, звичайна людина усвідомить таку просту річ, що вона має власну гідність не тому, що це визнає держава, а просто тому, що вона – людина. тож і запитує поет: «ти знаєш про це чи ні? » ці слова звернені до нас на багато років уперед, коли ми самі будемо зіставляти свої вчинки з цією простою фразою. історія написання «ти знаєш, що ти — людина? »   ставлення до людини як до гвинтика, яке принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух — це і змусило написати в. симоненка вірш «ти знаєш, що ти — людина? » ця поезія належить його збірці «земне тяжіння». завдання кожної особистості, кожної людини — дати відповідь на питання, яке містить назва програмового вірша в. симоненка.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

объяснение:

ответ: творчість г. сковороди, видатне думка-гуманіста й письменника-демократа - дорогоцінне надбання прогресивної культури.

громадська й літературна діяльність г. сковороди на годину загострення міжнародних суперечностей, зумовлених початковим руйнуванням феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у світі та в україні. жорстокий кріпосницький гніт підтримується під антифеодальним рухом; на захищених гноблених людей активно представляють представники передової громадсько-політичної думки - д. фонвізін, о. радіщев - у світі, г. сковорода, я. козельський та ін. - на україні.

у своєму творчості г. сковорода проголошував ідеальну демократизм і гуманізм, підтримуючи проти пануючої тиранії, вивірюючи волелюбні помисли і сподівання простого народу, підтверджував своїх людей у ​​світліших майбутніх вітчизняних.

суспільним ідеалом г. сковороди була республіка, де не буде "вражди і роздора", все "буде публічно". яскраве виробництво ці продукти переглядали в поетичній творчості, але в збірці "сад божественних пісень ", куди потрапляє тридцять пісень, написаних у різних групах.

більш факти байок г. сковороди, які підтримують їх демократичну спрямованість, громадянськими мотивами, - безумовно, додавання справді, оригінальність і підтримка в цій галузі жанру в давній українській літературі. і невипадково і. франко високо оцінив байки українського думка, зазначаючи, що вони "писали гарну, декудували граціозну прозору".