Мої враження від новели кафки "перевтілення"

Тема твору конвульсії й загибель «маленької людини» у мережах знеособлених, відчужених сил.    »перетворення» я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість франса кафки. не приховуватиму  , мене трохи вразив сюжет його добутку. щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю едгара по. і на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його. йому вдалося настільки точно передати відчуття героя, його почуття, його поводження, що я змогла представити себе в ролі дивовижної комахи. жах, кошмар, у який перетворилася його колись тихе й спокійне життя, пройшли перед моїми очами, як кінострічка заворожливого фантастичного фільму. але є деталь, що мені не вдалося помітити при першому прочитанні новели. я не побачила самого головного — тієї «моралі», що намагався донести до читача письменник. але ж це те, із чим я й мої сучасники зіштовхуються щогодини, щохвилини. це трагедія «маленької людини». так, грегор замза був «маленькою людиною».  і він жив своїм «маленьким щастям». у нього була сім’я. у нього була сестра, що він любив і цінував. у нього була, нарешті, ціль у житті — нагромадити грошей для того, щоб сестра надійшла в консерваторію. але скоїлося лихо. раптово, ранком звичайного дня, він усвідомив, що його, григора, уже немає. вірніше, що він уже не він… і зникає все: зникає любляча сім’я, робота, ціль життя — всі, для чого він жив, за що боровся. він став безпомічним. тепер він не може заробляти гроші, не може говорити, огидно себе почуває. але не в цьому його трагедія. він залишився один, один у цілому світі, — от трагедія героя. у кожного з нас є люди, яких ми любимо, є люди, які нас люблять, є люди, які нам необхідні і яким необхідні ми. у грегора замзи теж були такі люди, але з ним трапилося нещастя, і все відвернулися від нього, дуже важко почувати, що ти не такий, як всі, і тому навіть родичі відвертаються від тебе. боляче усвідомлювати, що ускладнюєш і робиш нестерпної життя близьких. але ще болючіше думати, що вони ненавидять тебе, не бажаючи навіть бачити потворну істоту. от як франс кафка описує фізичні страждання свого героя; «…грегор — будь що буде — втиснувся у двері. одна сторона його тулуба піднялася, він навскіс ліг у проході, один його бік був зовсім поранений, на білих дверях утворилися потворні плями…». автор дуже докладно описав знущання батька над бідною істотою, у яке перетворився його син. і мені здається, що, описуючи фізичний біль свого нещасного героя, письменник намагався показати його моральну катастрофу. я думаю, що не на двері утворилися ці «потворні плями», а в чистій душі грегора відкрилися невиліковні рани. і не тіло героя обливалося кров’ю, а душу, що почувала і  в той же  час  відмовлялася  зрозуміти  поводження  батька, сестри й матері. але от, нарешті, сім’я  звільнилася від каменю, що обтяжував неї. грегор умер.  чи було це ударом для близьких?   чи важко було усвідомити смерть одного зі членів сім’ї? «ну от7 — сказав пан замза, — тепер ми можемо подякувати бога», — от реакція батька на повідомлення про смерті сина.  чи нормально це? бездушно? жорстоко? франс кафка досяг своєї мети. кожний читач задумався над цими питаннями. і знайшов для себе єдино вірна відповідь. я теж знайшла його, от він: кожна людина повинен постаратися зробити хоча б кого-небудь зі своїх близьких дійсно щасливим, подбати про долю кого-небудь, крім себе. і тоді, я вірю, менше буде на нашій планеті «маленьких людей», сліз і трагедій самітності. 

Відповідь:

Сьогодні в центрі нашої уваги соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького. Перед тим як перейти до аналізу основних образів у повісті  "Кайдашева сім'я" варто пам'ятати  що сміх у “Кайдашевій сім’ї” – це “сміх крізь сльози”, адже їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця.

Омелько Кайдаш

Омелько Кайдаш – звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили.

Зовнішність Омелька описано так:

«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною»

Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він також вимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити – це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.

Після одруження синів він поступово втрачає батьківську владу над ними, а Карпо навіть підіймає на старого руку.

Кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

Маруся Кайдашиха

Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів.

Вона сварлива, конфліктна жінка. Маруся гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою, «терлась коло панів і набралась від них трохи панства».

Також про неї сказано, що «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає» (улеслива, проте лицемірна). Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись.

Позитивні риси її характеру – це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати та бабуся. Але жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, бійок

Карпо

Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний

«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті»

У Карпа складний характер, він впертий, конфліктний, швидкий на розправу.

Мотря

Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але не вихвалялася на селі. Характер у Мотрі складний: горда, язиката, конфліктна.

Узявши шлюб, поринула у тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу. Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А лютість її не мала меж. Так, вона навіть виколола свекрусі око та не переймалась, а раділа цьому.

Про Мотрю в повісті сказано: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у івку».

Її зовнішність описано докладно:

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю».

Лаврін

Лаврін – молодший син у сім’ї Кайдашів. Він лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний.

Має дуже привабливу зовнішність:

«Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір».

Хлопець жартівливий, дотепний, веселий. Він у всьому бачить добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу й грає на сопілці.

Але, на жаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом, конфлікти у родині змінюють і його характер: він стає більш жорстким, конфліктним.

Мелашка

Мелашка – дружина Лавріна.

«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк».

Дівчина щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива.

Вона тяжко переживала безладдя в родині. Та поступово навіть і тиха й лагідна Мелашка втягується у сварки й бійки, її характер змінюється, стає більш конфліктним.

1. назви твори, які написав я. стельмах ?                                                             2.  як у творі звали вчительку біології та зоології  ? 3 . хто вигадав історію про чудовиська ? 4. як називалося село де жилі бабуся дмитрика ? 5. чим з дитинства захоплювався я. стельмах ?     6. ким був батько я. стельмаха ? 7. що показав василь хлопцям ? 8. друга назва  твору " митькозавр із юрківки " ?   9. яку клятву пробелькотів сергій ?   10. скільки років прожив я . стельмах ? 11. у якому році стельмаха  визнали кращим драматургом року ? 12. що хлопці взяли у бібліотеці ?